International conference "Party reform as a guarantee of stabilization of political situation in Ukraine"

The event was organized by the Committee of Voters of Ukraine in cooperation with the support of the Representative Office of the Conrad Adenauer Foundation in Ukraine.

The moderator of the conference was Director General of the CVU Oleksiy Koshel. He stressed that the Committee of Voters of Ukraine has many years of experience in monitoring the activities of political parties in both the election and inter-election periods. Therefore, this international conference is an attempt to summarize the developments of the CVU in this area. Mr Kosheel congratulated the participants of the event and encouraged them to have a fruitful discussion during the event.

On behalf of Conrad Adenauer Foundation in Ukraine spoke Gabriele Baumann. She stressed that the stabilization of the party system of Ukraine is one of the key tasks of the Foundation for many years. Ms Baumann noted that during the event, it will be important to consider the first results of state funding in Ukraine, which was launched a year earlier. In particular, to find out what the money is spent on, whether they really go to the development of party structures and work with voters, or whether the parties become more independent of the influence of the oligarchs. Ms Baumann added that in Germany, state funding of political parties has existed since the 1950's and this is a very important element of the party system. She also expressed the hope that positive experience from the introduction of state financing will take place in Ukraine as well.

Oleksiy Koshel spoke about the results of the CVU survey on the use of state funds by parties. Data were obtained on the basis of the analysis of financial statements of political parties over 2016. In particular, he stressed that despite the negative that was in the media on this topic, there are some positive points to emphasize. First of all, this is the fact that political parties began to build up their party branches. Among the disadvantages, Mr Koshel called the fact that the legislation on political parties needs to be changed. Therefore, the CVU experts, together with a group of MPs, have drafted amendments to the Law "On Political Parties in Ukraine" regarding the state financing of statutory activities of parties. The bill is registered in the Verkhovna Rada of Ukraine (No. 6026). Among the key innovations of the project are the prohibition of spending public funds on advertisement, the normalization of the use of funds and the introduction of a mechanism for allocating funds, in which 70% of the funding should be directed towards the development of local party branches.

Denys Rybachok, an analyst at the CVU, presented the main findings of the organization regarding the state of the party system of Ukraine. First of all, he noted that Ukraine is one of the European and world leaders in the number of registered political parties. According to the National Agency for the Prevention of Corruption (NACC), there are 349 political parties registered in Ukraine. This is several times higher than in other countries of Eastern Europe. Almost half of all Ukrainian political parties appeared in the last three years. Thus, in 2016, 42 new parties were registered; in 2015 - 79; in 2014 - 37. One of the reasons for the appearance of a large number of political parties is the simplified mechanism for their registration. When registering, fictitious lists of voters are often used, in which the same persons regularly support the creation of various political parties. Therefore, CVU suggests instead of collecting signatures to use a condition of  presence party branches or a certain number of members. It is also worth adding a reason for canceling the registration of a party which failure to submit a report on income, property, expenses and financial liabilities for two consecutive quarters.

Vadym Denisenko, MP of Ukraine and one of the initiators of the bill No.  6026, stressed that very often in Ukraine laws are adopted for specific political purposes, which does not promote their quality. The same was with the law on state funding of political parties. In fact, from the very beginning, it contained several minutes of delayed action. At the same time, the people who stood for the adoption of this law, now almost completely departed from discussing its provisions and the ways of improving it. The MP recalled that at the moment, three bills have been registered in the Parliament, which propose to amend the law on state funding of political parties. The key issue of the current law, Mr. Denisenko called the fact that parties are allowed to spend taxpayers' money on direct political advertising. Changing this situation should be one of the priorities of the amandments to the current law and this can be solved by adoption of bill No.  6026.

Oleg Sytnik, deputy director of the Department for the Prevention of Political Corruption of the National Agency for the Prevention of Corruption, spoke about the activities of the NAPC in the direction of state funding of political parties and outlined the existing difficulties. In particular, he noted that, in some aspects, the Agency's activities are limited and it does not allow to carry out a complete check of certain facts. In particular, Mr. Sytnik gave an example with the successful party Uspishna Kraina funded by the NGO with the same name. However, the NAPC can not verify the activities of this organization. Mr Sytnik emphasized that the NAPC is ready to take an active part in the process of amending the current legislation, since he has sufficient information.

Yuliya Kyrychenko, head of projects on constitutional law of the Center for Political and Legal Reforms, presented the results of the CPLR on the analysis of the readiness of political parties to implement the new law on state financing of their activities. She noted that the total portion of parties submitting financial reports increases each quarter. At the same time, in the fourth quarter there was a decline in the activity of parties in reporting, so the NAPC should initiate responsibility among the parties for failing to submit such documents. Also, Ms. Kyrychenko stressed a number of problems that are taking place at the present stage. Among them, the issue of conducting external audit of political parties, which is too expensive, and not all parties that must pass it, have enough resources for it. In addition, the individual political forces undermine the idea of ​​public funding by their action. In particular, Ms. Kirichenko reminded that the Opposition Bloc refused to recieve state financing, which in fact discredited the law. Regarding the CVU proposals, she agreed with the fact that the situation is abnormal when the parties spend half of the public funds on advertising. At the same time, part of the blame lies with the state itself, which, despite the relevant appeals of the parties, did not provide them with an explanation as how they can use of funds.

Leonid Yemets, MP of Ukraine, First Deputy Chairman of the Verkhovna Rada of Ukraine on Legal Policy and Justice, stressed that Ukraine still lacks traditions of political responsibility and the legislation is often used to push political decisions. As an example, the situation with the prohibition of electoral blocs, which, at the time of adoption, was advantageous only to certain political forces. MP is skeptical about the idea of ​​banning the use of the state budget for advertising. In his opinion, this will violate the principle of equality of large and small political parties. Indeed, some large parties also have their own media that they can actively use. Also, MP was keen to take seriously the issue of amending the current legislation. It is important to understand the meaning, results and implications of such initiatives, and only then to submit them for consideration by the Verkhovna Rada. In addition, Mr. Yemets urged not to forget that party laws are linked to the law on elections, and therefore there is a need to develop an integrated approach to solving existing problems.

Ms. Gabriele Baumann noted that she frequently heard from her colleagues that the Ukrainian parties could not be compared to the German ones. After all, in Ukraine parties are more like business structures. At the same time, many parties do not participate in elections at all. In addition, political forces disappear in fact as soon as their leaders lose their positions. At the same time, Ms Baumann noted that there are strong politicians in Ukraine at the local level. Many people are interested in politics and are ready to participate in it. But the paradox is that few of them want to be members of their party after the elections.

Michael Drakman, Director of the International Republican Institute in Ukraine, emphasized that the introduction of public funding is a big step forward for Ukraine. Comparing Ukraine and the USA, he stressed that the United States is more focused on the ground, while in Ukraine, all political and party activities are concentrated in Kyiv.

Vim Borremans, Political Program Manager in NDI, presented the results of the survey on the attitude of Ukrainian citizens to political parties. In particular, during the study voters raised questions about their expectations regarding the activities of political parties. An absolute majority of respondents agreed that the parties should be responsible, represent citizens and communicate with voters. As Mr Borremans pointed out, this makes Ukraine very similar to the EU, where voters expect similar things from the parties. Therefore, the parties must catch up with Ukrainians and meet their expectations. This should include, among other things, state funding of parties.

Денис Ковриженко, Радник з правових питань IFES-Україна, підкреслив, що втручання держави у внутрішьопартійну діяльність не вітається міжнародними інституціями (Венеціанською Комісією та ОБСЄ). Він також прокоментував висловлені раніше ідеї щодо проведення зовнішнього аудиту політичних партій. Зокрема, вказав, що дороговизна аудиту із самого початку закладалася як запобіжник для діяльності технічних проектів. Проте ключова проблема в тому, що в цьому напрямку відсутні дієві санкції. Непроходження аудиту – це 6 800 грн. штрафу. Він також зазначив, що НАЗК не може складати адміністративні протоколи на порушників закону, оскільки немає відповідальних осіб. Крім того, наголосив, що в Україні склалася така ситуація, коли вигідніше не подати звіт, ніж подати його з недостовірною інформацією. Тому що звіт із недостовірними даними – це кримінальна відповідальність. Експерт наголосив, що санкції мають бути пропорційними та дієвими. Важливо також поступово забезпечити перехід до створення електронної системи подання звітів (як у випадку із е-деклараціями). Він також загалом погодився із ідеєю про означення в законі напрямків використання державних коштів. Вказав, що окремі країни Європи мають відповідний досвід (Латвія, Литва, Іспанія). У той же час експерт назвав сумнівною ініціативу щодо механізмів розподілу коштів між центральними офісом та місцевими організаціями партії.  

Юрій Якименко, Заступник генерального директора з аналітичної роботи Центра Разумкова, зазначив, що для розробки дорожньої карти перш за все потрібно розуміти мету таких кроків. Фактично це те, якими ми хотіли б бачити політичні партії: програмно ідеологічними, всеукраїнськими із чітким членством. Проте таке розуміння політичних партій є дещо спрощеним. Адже у світі існують різні партійні системи і партії відрізняються одна від одної. До прикладу, в Європі останнім часом спостерігається драматичне зменшення кількості членів у партіях. Тобто, партії перестають бути організаціями, заснованими на фіксованому членстві. Тому єдиноправильного підходу до політичних партій не існує. Натомість, варто робити такі кроки, які б сприяли виконанню партіям їх першочергових функцій. Зокрема, представництва інтересів виборців, формуванню еліти, реалізації влади. Відповідно до результатів опитування 72% громадян вважають, що партії не виконують свої функції в суспільстві. Експерт підтримав пропозиції КВУ щодо унормування напрямків діяльності політичних партій. Особливо відзначив важливість створення при партіях аналітичних центрів, які б перевели діяльність партій у більш змістовну площину.

Володимир Фесенко, Голова правління Центру прикладних політичних досліджень «Пента» серед проблем партійної системи України зазначив надмірну залежність партій від їх лідерів. Якщо падає рейтинг політика, то, як правило, зникає і відповідна політична сила. Схожа ситуація має місце й в інших державах Східної Європи, тому це можна розглядати як одну із проблем молодих демократій. Пан Фесенко наголосив на тому, що ключовою метою партійної реформи має бути не стабілізація, а демократизація партій. Партії мають залучати громадян до політики, але надмірна «партізація» суспільства (масове членство в партіях) є невиправданим кроком. Щодо німецького досвіду створення партій, то експерт назвав його одним із кращих у світі, але підкреслив, що німецькі партії формувалися в інших соціально-економічних умовах. Також пан Фесенко прокоментував ініціативи КВУ щодо внесення змін до закону про політичні партії. Зазначив, що основою будь-яких змін мають бути міжнародні стандарти. Підтримав ініціативу щодо заборони політичної реклами за бюджетні кошти. Проте зазначив, що варто конкретизувати це положення. Зокрема, дозволити партіям розвивати власні ЗМІ (газети, сайти, листівки), а заборонити речі на кшталт реклами на телебаченні.

Юрій Ключковський запропонував розглянути питання діяльності політичних партій в Україні із іншого боку. Зокрема, він підкреслив, що у Європі існує два підходи до діяльності партій. Перший (німецько-австрійський), відповідно до якого партії розглядаються як особи публічного права. Другий (французький), де партії є особами приватного права. Від того, як розглядаються партії, залежить те, якими мають бути вимоги до їх діяльності. Пан Ключковський наголосив, що в Україні відсутній єдиний підхід до діяльності політичних партій. При цьому фактично домінує цивілістичний підхід, відповідно до якого партії є юридичними особами приватного права. Проте парадокс ситуації полягає в тому, що вимоги держави до політичних партій такі як до осіб публічного права. До прикладу, невиправдано дорогим залишається створення партій. Така ситуація виникла із прийняттям в 2011 році змін до законодавства, що регулюють діяльність громадських об’єднань. Фактично з цього часу політичні партії є обмеженими у своїй діяльності. До прикладу, на сучасному етапі партії не мають свідоцтва про реєстрацію. Єдиний документ, який вони можуть отримати – це витяг з реєстру про реєстрацію партії. Раніше партії також мали статут із печаткою міністерства, але зараз такого документу немає. Внаслідок цього, наприклад, не зрозуміло, чи у відповідності до статуту партія провела свій з’їзд. Проблемною є реєстрація місцевих організацій партій як юридичних осіб. Адже відповідно до норм цивільного законодавства в складі юридичної особи не може існувати іншої особи із таким же статусом. Ці та інші проблеми свідчать про недосконалість цивілістичного підходу до розуміння політичних партій і не сприяє належній діяльності політичних сил.

Володимир Цибулько, політичний експерт, зазначив, що при проведенні партійної реформи варто враховувати майбутні зміни в адміністративно-територіальному устрої України. Крім того, пов’язаними експерт назвав реформування виборчого законодавства із розвитком партій. Загалом серед проблем партійної системи пан Цибулько назвав неучасть партій у виборах. Із 300 партій участь в останніх місцевих виборах взяли близько 80 політичних сил. Також експерт висловив точку зору, що участь у виборах повинні брати лише члени партії. Це дозволить громаді вимагати від партії відповідальність за дії своїх обранців. Партії повинна бути відповідальною за тих осіб, яких вона пропонує виборцями.

Андрій Дуда, зовнішній експерт КВУ, зазначив, що ключовою ідеєю при проведенні партійної реформи має стати «децентралізація партійного життя». Місцеві організації партій отримали серйозні можливості для розвитку в регіонах. Зокрема, саме вони формують місцеві ради, приймають бюджет і загалом відповідають за розвиток громад. Натомість, партії майже не займаються місцевими ініціативами (особливо на рівні району). Тому треба стимулювати їх до відповідної діяльності. Забезпечити такі кроки має державне фінансування політичних партій. Партії не мають бути проміжною ланкою від бюджету до ЗМІ. Тому кошти мають бути спрямовані не на рекламу партій, а на розвиток їх місцевих організацій.

Микола Давидюк, Директор Аналітичного центру «Політика», підкреслив важливість державного фінансування партій. Зазначив, що це має сприяти ситуації, коли партії готуватимуть інтелектуальний продукт. Обмежувати діяльність партій не варто, але потрібно спрямувати їх роботу в правильне русло. Партії мають готувати молодих лідерів, надавати виборцями аналітику щодо проведення ключових для держави реформ. При цьому кошти варто вкладати не в матеріальні аспекти (до прикладу, закупівлю комп’ютерів), а в смислову діяльність.

Яків Гольденберг, голова Ліберально-демократичної партії України, відзначив той факт, що розмова про кількість партій в Україні ведеться вже більше 20 років. При цьому підкреслив, що партій може бути стільки, скільки хочуть самі громадяни. Але держава повинна мати можливість скасовувати реєстрацію тих партій, які не беруть участь у виборах. Пан Гольденберг підкреслив, що Ліберально-демократична партія України послідовно виступає за державне фінансування політичних партій. При цьому він назвав проблемним подання фінансових звітів політичними партіями. Для того, щоб підготувати звіт партія повинна мати відповідних працівників у штаті, а в умовах обмежених ресурсів це не завжди можливо зробити (особливо на рівні місцевих організацій). Тому вимоги щодо фінансової звітності мають стосуватися не всіх партій, як це є зараз, а лише тих, які отримують державне фінансування.

Василь Гацько, співголова Політичної партії Демократичний Альянс, зазначив, що реформувати українські партії складно, оскільки вони такому реформуванню не підлягають. Партії знайдуть будь-які способи для того, щоб обійти встановлені правила. Як приклад, навів ситуацію із можливим запровадженням системи відкритих списків. При цьому, пан Гацько підкреслив, що Демократичний Альянс послідовно виступає за державне фінансування політичних партій. У той же час відзначив, що, попри очікування суспільства, вплив олігархів на політичні партії не зменшився. Також підкреслив, що партії фактично продовжують блокувати діяльність активістів на місцях. Щоб змінити ситуацію держава та громадянське суспільство мають займатися просвітницькою діяльністю. Зокрема, розповідати виборцям, як мають виглядати та чим займатися справжні політичні партії. Також має бути прийнято нове виборче законодавство, в якому було б зменшено вагу грошей в політиці. Першочерговим завданням на думку пана Гацька є скасування мажоритарної складової виборів.  

Віталій Купрій, член президії політради партії УКРОП, запропонував зменшити виборчий бар’єр, який має подолати партія для отримання коштів із Державного бюджету. Він має становити не 2% як зараз, а 1%. Цих коштів було б достатньо для того, щоб партія мала бодай один офіс в області, у якому працювала хоча б 1 людина. Пан Купрій також назвав несправедливим той факт, що при визначенні партій, які мали отримали кошти з бюджету, враховувалися останні вибори до парламенту. Натомість, варто було б брати до уваги останні місцеві вибори 2015 року, які, на думку пана Купрія, показали реальну підтримку партій виборцями.  

Олексій Горецький, Виконавчий директор Рівненського КВУ, зазначив, що партійна реформа має сприяти зростанню довіри виборців до політичних партій. Адже зараз рівень підтримки партій з боку громадян знаходиться на критично низькому рівні. Процес партійного будівництва в України відзначається своєю хаотичністю. Феноменом є поява так званих регіональних партій, діяльність яких обмежують 1-2 областями, а інколи – одним містом. Партії мають навчитися комунікувати із виборцями. Для цього, в тому числі, потрібно розбудовувати осередки на місцях. Сприяти такі діяльності партій має більш справедливий розподіл коштів із Державного бюджету.

Дементій Бєлий, Голова правління Херсонського КВУ, ознайомив учасників заходу із діяльністю партій на Херсонщині. Зокрема, відзначив, що партії переважно не мають чіткої стратегії розвитку, а тому є доволі непередбачуваними. Частою є ситуація, коли напередодні виборів в осередків партії змінюються керівники і це впливає на загальний вектор діяльності. Сприяють цьому фактично диктаторські статути політичних партій, які дозволяють при бажанні змінити будь-якого керівника осередку. Щоб змінити ситуацію партії мають запроваджувати механізми внутрішньо партійної демократії. Члени партії повинні мати змогу впливати на рішення центрального апарату партії. Крім того, пан Бєлий закликав внести зміни в Закон «Про місцеві вибори», які б передбачали друк передвиборчих програм, як це було раніше.

Станіслав Жолудєв, Голова Правління ВГО КВУ, зазначив, що питання реформування партійної системи України залишається актуальним вже більше 15 років. Проблемою є те, що партії фактично не працюють на місцях. Навіть розшукати контакти місцевих організацій партій часто є проблемою. До прикладу, із 320 партій, що мають осередки в Дніпропетровській області, реально знайти вдалося лише 36 (такі осередки бодай мали сторінки в соцмережах). Щодо заборони витрачання державних коштів на рекламу, то варто запропонувати партіям щось взамін. В іншому випадку, на думку пана Жолудєва, – це лише призведе до збільшення так званої «джинси». Успішність реформування партій залежить, в тому числі, від дії громадськості та ЗМІ, які мають доносити до виборців інформації про те, як працюють партії.