Ґендерний моніторинг КВУ на місцевих виборах 2015 року

Місцеві вибори 25 жовтня 2015 р. – перші вибори в Україні, що проходять за існування ґендерної квоти у виборчому законодавстві. Хоча норма про квоту не передбачає санкції за її невиконання, Всеукраїнська громадська організація «Комітет виборців України» (КВУ) вважає саму появу такої норми прогресом для виборчого законодавства України.

Включення положення про квоту дозволило піднести проблему відсутності ґендерної рівності на порядок денний суспільства.

Неімперативний характер квоти спровокував чисельні дебати, а також судові позови  проти Центральної виборчої комісії.

КВУ наполягає на необхідності поваги до Закону, який ЦВК розтлумачила вірно. ЦВК своїм Роз’ясненням прагнула уникнути неоднакового застосування закону при реєстрації списків кандидатів територіальними комісіями, хоча повністю таких порушень уникнути не вдалось. Комітет виборців України закликає парламентські партії до більш ретельної роботи над виборчим законодавством у Верховній Раді, замість самопіару на недоліках закону.

В середньому, рівень представництва жінок в списках до міських рад м. Києва та міст-обласних центрів по всій Україні дорівнює 32,1%. Норма про квоту була дотримана у 310 списках з 430, тобто у переважній більшості.

В той же час, за результатами моніторингу агітації на підтримку чоловіків та жінок-кандидатів, КВУ робить висновок, що переважна більшість політичних партій не робить пропорційних зусиль для агітації на підтримку жінок зі своїх списків, у порівнянні з чоловіками.

Комітет виборців України закликає політичні партії не обмежуватись формальним дотриманням квоти, але й надавати пропорційну фінансову та організаційну підтримку жінкам-кандидатам. Такі дії сприятимуть досягненню фактичної ґендерної рівності у місцевій владі. 

За результатами моніторингу КВУ, серед кандидатів на посаду міського голови в Києві та містах-обласних центрах дуже мало жінок – тільки 14,7%. При чому, більша частина цих кандидаток є самовисуванками. Це може свідчити про існування резерву жінок, готових до активної участі в політичному житті. В майбутньому, місцевим організаціям партій варто запрошувати таких жінок до співпраці.

Комітет виборців України дійшов висновку, що при формуванні складу та призначенні керівних посад ТВК вищого рівня чоловікам надавалась перевага. КВУ закликає політичні партії та органи адміністрування виборів, відповідальні за формування складу виборчих комісій, уникати ґендерних стереотипів. В Україні достатньо кваліфікованих та досвідчених жінок, які можуть очолювати виборчі комісії різного рівня.

КВУ запрошує до співпраці активістів, організації на підтримку прав жінок, а також політичні партії для збору та поширення позитивних прикладів  - активної участі жінок у виборчому процесі, а в майбутньому – для підтримки реформи виборчого законодавства із забезпеченням обов’язковості ґендерної квоти для усіх списків кандидатів.


1. Участь жінок у виборах до міських рад м. Київ та міст-обласних центрів

В середньому, рівень представництва жінок в списках до міських рад м. Києва та міст-обласних центрів по всій Україні дорівнює 32,1%. З 17278 зареєстрованих кандидатів, 5545 є жінками.

Така ситуація є характерною для кожної окремої міської ради. Крім Івано-Франківська (29,7%), Рівного (28,5%) та Черкас (27%), загальний рівень представництва жінок серед кандидатів в депутати дорівнює або перевищує 30%.

Серед лідерів – Дніпропетровськ (36%), Чернігів (35,5%), Херсон (35,2%) та Полтава (34,2%).

Норма про квоту була дотримана у 310 списках з 430, тобто у переважній більшості.

В абсолютних цифрах, найбільше жінок-кандидаток в 22 міські ради висунули «Батьківщина», Всеукраїнське об’єднання «Свобода», «Наш край» та Блок Петра Порошенка «Солідарність».

Партії, що висунули найбільше жінок-кандидаток в депутати міських рад м. Київ та міст – обласних центрів

 

загалом кандидатів у списках

з них жінок

% жінок у списках

Політична партія Всеукраїнське об’єднання «Батьківщина»,

1160

353

30,44

Політична партія Всеукраїнське об’єднання «Свобода»

1032

332

32,2

Політична партія «Наш край»

1005

317

31,5

Партія “Блок Петра Порошенка «Солідарність»

1128

308

27,3

Радикальна Партія Олега Ляшка

1003

305

30,4

Політична партія «Українське об’єднання патріотів – УКРОП»

922

291

31,6

Політична Партія «Опозиційний блок»

799

261

32,7

Політична партія «Об’єднання «Самопоміч»

726

245

33,7

За результатами останніх чергових міських виборів 2010 р., було розподілено 1448 мандатів в міських радах цих 22-х міст. Жінки отримали 275 мандатів, або 19%.

 

2. Участь жінок у виборах мерів м. Київ та міст-обласних центрів

Серед 394 кандидатів на посаду міського голови в Києві та містах-обласних центрах, тільки 57 (або 14,7%) є жінками. Найбільш активно жінки-кандидатки беруть участь у виборах мера м. Одеса (33% кандидатів), Житомир (22%), Рівне та Миколаїв (по 18%), Полтава та Луцьк (по 16%). На виборах мерів міст Тернопіль, Черкаси та Суми не зареєстровано жодної жінки-кандидатки.

Більша частина жінок-кандидаток є самовисуванками – 30 з 57, або 52,6%. Відсоток самовисуванок серед кандидаток вищий, ніж серед кандидатів чоловіків – 52,6% проти 40%. Це спростовує, певною мірою, міф, що жінки не бажають іти в політику.

Серед партій, найбільше кандидаток на посаду міського голови в Києві та містах-обласних центрах висунули партії Блок Петра Порошенка «Солідарність», «Відродження» та «Сила людей» – по 3 кандидатки. По дві кандидатки висунули партії Всеукраїнське об’єднання «Батьківщина», Об’єднання «Самопоміч», Опозиційний блок та «Українське об’єднання патріотів – УКРОП».

За результатами останніх чергових міських виборів 2010 р., всі посади голів м. Київ та міст-обласних центрів зайняли чоловіки. Серед теперішніх виконуючих обов'язки голів цих 22-х міст, є дві жінки — в.о. мера м. Житомир та Дніпропетровськ. Обидві балотуються на посаду голови цих міст.

 

3. Агітація на підтримку жінок-кандидаток

Зовнішня агітація на підтримку жінок-кандидаток (плакати, білборди) ведеться в м. Київ та 8 обласних центрах з 22: Дніпропетровську, Житомирі, Запоріжжі, Кіровограді, Львові, Миколаєві, Полтаві, Тернополі та Черкасах.

На території областей, така агітація ще менш розповсюджена — спостерігачі КВУ повідомляють про поодинокі випадки у Дніпропетровській, Житомирській, Львівській, Полтавській, Хмельницькій та Черкаській областях. Загалом, в просторі зовнішньої політичної реклами жінки займають ледь 10% від простору чоловіків-кандидатів (з розрахунку кількості білбордів). Інші форми агітації на підтримку жінок — зустрічі, організація концертів, розповсюдження друкованої продукції є скоріше виключенням.

На даному етапі переважна більшість політичних партій не роблять спеціальних зусиль для представлення жінок зі своїх списків до місцевих рад. Жінки представлені тільки в контексті презентації списків загалом. Системні кампанії на підтримку жінок-кандидаток в окремих регіонах вже проводять партії Блок Петра Порошенка «Солідарність», Об’єднання «Самопоміч», «Опозиційний блок», «Сила людей» та «Українське об’єднання патріотів – УКРОП». Стилістика зовнішньої реклами БПП передбачає просто розміщення фотографії кандидатки, ім’я та прізвища. Тоді як інші вищезгадані партії у своїй зовнішній рекламі підкреслюють громадську позицію, професійний досвід кандидаток, їх організаторську та благодійницьку діяльність.

Спостерігачі КВУ повідомляють також про окремі кампанії на підтримку жінок-кандидаток партій «Воля» (Тернопіль), Радикальної партії Олега Ляшка (Запоріжжя), БПП (Чернівці), «Наш край» (Дніпропетровськ), Європейської партії Україні (Луцьк) та інші. Серед регіонів України найбільшу кількість партій, що одночасно просувають жінок-кандидатів, відмічено у Полтавській області: «Відродження»,  Радикальна партія Олега Ляшка, «Рідне місто» та «Свобода».

 

4. Участь жінок у адмініструванні виборів

Центральна виборча комісія (ЦВК) складається з 15 осіб, 6 з них (або 40%) – це жінки. В тому числі, жінки займають посади одного з двох Заступників Голови Центральної виборчої комісії (Жанна Усенко-Чорна), а також Секретаря Центральної виборчої комісії (Тетяна Лукаш).

Жінки достатньо представлені у найвищому органі адміністрування виборів в Україні. Однак, строк повноважень більшості членів ЦВК, і в тому числі 5 з 6 жінок-членів, закінчився. Вони можуть бути в будь-який момент звільнені Верховною Радою за поданням Президента. Це є негативним фактором для стабільної роботи ЦВК.

 

Щодо ґендерного складу територіальних виборчих комісій (ТВК), існує певний дисбаланс. Для України є традиційним, що цю кропітку роботу з невисокою оплатою виконують саме жінки. Так, на місцевих виборах 2010 р. жінки займали 68% посад в ТВК. 

В середньому, в ТВК всіх рівнів 73,5% посад займають жінки. Середні показники представництва жінок на керівних посадах відповідні: 70% серед голів, 68% серед заступників голів, 87% серед секретарів. Однак, такі середні показники складаються з двох різних груп ТВК – умовно «ТВК вищого рівня» та «ТВК нижчого рівня». Проаналізувавши склад ТВК, сформованих Центральною виборчою комісією на виборах 2015 р., КВУ дійшов висновку, що при поданні до складу ТВК вищого рівня, партії надавали перевагу чоловікам. За результатами ж призначення Центрвиборчкомом керівного складу цих ТВК з числа осіб, відібраних жеребкуванням (50% жінок та 50% чоловіків), виявилось, що 61% посад голів обіймають чоловіки, так само як 59% посад заступників голів.


5. Неімперативний характер ґендерної квоти

та проблеми її застосування при реєстрації списків кандидатів

В 2015 р. норму про ґендерну квоту вперше включено до виборчого законодавства України. Хоча раніше подібне положення було включено до Закону про політичні партії, саме запровадження квоти у Законі про місцеві вибори може стати поворотним моментом для реформування виборчого законодавства загалом. Закон про місцеві вибори містить положення, що представництво осіб однієї статі у виборчих списках кандидатів у депутати місцевих рад у багатомандатних виборчих округах має становити не менше 30 відсотків загальної кількості кандидатів у виборчому списку.

Така норма відповідає Конституції України, що гарантує надання жінкам рівних з чоловіками можливостей у громадсько-політичній діяльності. Норма про квоти також відповідає міжнародним зобов’язанням України, зокрема, Конвенції Організації Об'єднаних Націй про ліквідацію всіх форм дискримінації щодо жінок (1979 р.). Загальна рекомендація №5 (1988 р.) Комітету по ліквідації дискримінації щодо жінок, утвореного у відповідності до Конвенції, рекомендує державам запровадження тимчасових позитивних заходів, преференцій або квот для жінок для інтеграції жінок у політику та досягнення фактичної рівності.

В той же час, недотримання вимоги про квоту не зазначене в Законі про місцеві вибори серед підстав для відмови в реєстрації кандидатів в депутати. ЦВК Постановою № 362 від 23 вересня затвердила відповідне Роз’яснення, зазначивши, що відмова в реєстрації кандидатів у депутати з підстав недотримання положення Закону щодо  представництва осіб однієї статі у виборчих списках не допускається.

КВУ позитивно оцінює роботу ЦВК з огляду на прийняття Постанови № 362. Цією постановою ЦВК намагалась попередити неоднакове застосування територіальними виборчими комісіями Закону України «Про місцеві вибори» через нечіткість норм виборчого законодавства.

Дана постанова ЦВК спровокувала два судові позови з боку партій - учасників виборчого процесу щодо протиправності рішення ЦВК.

30 вересня Київський апеляційний адміністративний суд задовольнив позов київського осередку партії «Самопоміч». В той же день, той самий суд (у іншому складі суддівської колегії) відмовив у задоволенні аналогічного позову від партії «Сила людей».

ЦВК оскаржила постанову про задоволення позову «Самопомочі» у Вищому адміністративному суді, і Вищий адміністративний суд скасував рішення Київського апеляційного адміністративного суду.

Проблема неоднакового застосування Закону територіальними виборчими комісіями не була вирішена. Деякі обласні, міські та районні ТВК відмовляли у реєстрації списків кандидатів через недотримання квоти, або скасовували їх реєстрацію, що поставило учасників виборчого процесу у нерівні умови. Спостерігачі КВУ фіксували масові випадки таких проблем у Волинській, Закарпатській, Житомирській, Львівській, Сумській, Херсонській та Харківській областях.

Було зафіксовано також випадок, що партії відмовили у реєстрації списку через те, що у списку було менше 30% чоловіків – саме з такої підстави Волинська обласна ТВК відмовила партії «Соціалісти».

 

Ґендерний моніторинг здійснюється в рамках діяльності КВУ «Ґендерний моніторинг та сприяння фактичній ґендерній рівності на місцевих виборах 2015 року в Україні» за підтримки Ради Європи. Висловлені тут думки жодною мірою не відображають офіційну позицію Ради Європи».

Мультимедіа