2022 проти 2021. Чи одужає українська економіка від ковіду?

Для економіки України наразі існує висока невизначеність — вона продиктована перебоями у глобальних ланцюжках постачання, складністю вирішення енергетичної кризи та загалом високою інфляцією у світі

Ситуація з коронавірусом

Незважаючи на поширення вакцинації у світі, ситуація з Covid-19 залишалася складною. Широке охоплення щепленнями в розвинених економіках знизило частку госпіталізацій, що є прикладом для України, де повністю вакцинувалося лише близько 33% населення. Як і раніше, очікуємо, що основний цикл виходу з пандемії завершиться до кінця 2022 року. Однак це залишається обережним оптимізмом, адже наприкінці року особливої невизначеності додало поширення нового штаму «Омікрон», який має більшу заразність, ніж попередні варіанти вірусу.

Активність бізнесу

На початку 2021 року учасники економіки були сповнені оптимізму. У світі розгорталася вакцинація, і досить скоро вакцини мали прийти в Україну. Ціни на сировинних ринках, а отже вітчизняні експортери вийшли на пікові рівні прибутковості, інші підприємства — здебільшого повернулися до помірної. Монетарні політики розвинених економік залишалися ультрам’якими, тому нерезиденти активно вкладалися в боргові цінні папери українського уряду. Все це додавало міцності курсу гривні, а Уряд отримав понадпланове зростання доходів і можливості запозичень для фінансування бюджетного дефіциту.

Всупереч цьому, реальні показники росту економіки у 2021 році виявилися слабшими від передбачуваних, оскільки і в металургів, і в аграріїв був обмежений потенціал, щоб задовольнити зростаючий зовнішній попит. Лише з середини року підтримку економіці надало рослинництво завдяки рекордному врожаю і програма «Великого будівництва» — її реалізація, як і минулого року, набула значних масштабів.

Цього сезону прогнозовано врожай зернових перевершить рекорд 2019 року (становив 75,14 млн тонн). Високі збори врожаю стимулюють активність вантажного транспорту, стабілізують курсові очікування та дають аграрним підприємствам фінансову базу для інвестицій. Натомість, збір нового врожаю поки не має відчутного позитивного ефекту на залежні від нього галузі харчової промисловості та тваринництво. Світові ціни на зернові залишаються близько до багаторічних максимумів — це стимулює експорт, проте не дає здешевити продовольчу сировину та корми для тварин. Отже, у тваринництві зберігається криза, яка у цьому році поглиблена суттєвим підвищенням мінімальної заробітної плати, подорожчанням кормової бази та енергоносіїв. Як наслідок, індекс виробництва продукції тваринництва за перші десять місяців року знизився на 4,7% порівняно з відповідним періодом минулого року.

Повертаючись до програми «Великого будівництва» — повільна реалізація цієї програми у першому півріччі супроводжувалася скороченням реального ВВП. Це лише підтвердило висновки та оцінки Київської школи економіки щодо вагомого значення дорожнього будівництва для зростання економіки України. З середини року Уряду вдалося поступово повернути обсяги ремонтів доріг до минулорічного рівня — попри значне зростання собівартості виробництва (подорожчання нафтопродуктів, кар'єрної продукції, оплати праці тощо). За інформацією сайту проєкту «Велике будівництво» у 2020 році оновлено та побудовано 6556 км доріг, а в 2021 році планується побудувати ще майже стільки ж — 6500 км.

Серед галузей, які фактично повернулися на докризовий рівень, тобто рівень 2019 року — житлове будівництво. За перші десять місяців 2021 року воно зросло майже на 20%.

Негативним явищем в економіці України залишається слабке промислове виробництво. Обсяги промислового випуску з середини минулого року практично коливаються навколо сталого рівня. За десять місяців 2021 року індекс промислової продукції зріс всього на 1,4% - незначно, враховуючи, що базою порівняння є кризовий рік. При цьому, більшість галузей промисловості скоротили випуск порівняно з 2019 докризовим роком.

Виробництво металургійної продукції в Україні зросло на 5,6% у річному вимірі (за січень-жовтень). Зовнішній попит відновлювався, і світові ціни на метали були на понад 50% вищими від минулорічних. Однак навіть за таких сприятливих зовнішніх умов виробництво металургів все ще на 6,4% відставало від показника дворічної давнини. Оскільки в кінці жовтня світові ціни на метали обвалилися, то потенціал цього сектору навіть знизився. У жовтні обсяги випуску в секторі металургії були такими ж як і рік тому.

Фізичні обсяги роздрібного товарообігу за перші десять місяців 2021 року збільшилися на 11,5% порівняно з відповідним періодом минулого року.

Протягом останніх років дефіцит працівників, виниклий внаслідок трудової міграції, стимулював зростання оплати праці зайнятих в Україні. Разом із переказами від трудових мігрантів це підігрівало внутрішній попит. Однак із середини року прискорена інфляція позначилася на реальній купівельній спроможності населення, а пізніше — подорожчання окремих послуг ЖКГ наклало додаткові обмеження на бюджети домогосподарств. Як наслідок, роздрібний товарообіг втрачав імпульс до зростання — його сезонно скоригований індекс навіть знижувався.

За підсумком року очікуємо, що реальний ВВП зросте приблизно на 3% — це менше, ніж Київська школа економіки очікувала у найперших прогнозах поточного року (4,7%) та менше очікувань інших експертних організацій (здебільшого понад 4%). Слід розуміти, що зростання переважно пояснюється такими факторами, як вдалий врожай, короткостроковий сплеск світових цін на метали, висока фінансова підтримка дорожнього будівництва з боку держави та низька база порівняння. Економіка України за період кризи була недоінвестована значно більше, ніж основні економіки-конкуренти. Бізнес виходить із кризи в умовах, які є менш сприятливими для інвестицій, ніж були до кризи — посилився дефіцит працівників, підприємства звітують про брак обігових коштів та подорожчання компонентів собівартості товарів та послуг. У разі продовження відновлення світової економіки найбільш вірогідним сценарієм для ВВП України в 2022 році є незначне прискорення зростання — до 3,5−4,0%.

Для економіки України наразі існує висока невизначеність — вона продиктована періодичними перебоями у глобальних ланцюжках постачання, складністю вирішення енергетичної кризи та загалом високою інфляцією у світі. Усі ці проблеми, поміж інших факторів, є наслідками тривалої епідемії та побічними ефектами безпрецедентних фіскальних та монетарних стимулів, націлених на подолання кризи. Продовження таких стимулів означає «підігрівання» вищезгаданих проблем, а перехід до жорсткіших політик — зупинку відновлення.

Є виключно внутрішні чинники, які обмежують потенціал росту економіки України — слабкий інвестиційний попит та висока залежність від імпорту. При цьому, остання слабка сторона нашої економіки може стати можливістю для нарощування капіталовкладень. Для цього Уряду слід вибудувати обґрунтовані преференції для досягнення імпортозаміщення у нафтопереробці, легкій та фармацевтичній промисловості. Навіть помірні успіхи у цьому напряму здатні суттєво підвищити потенційний ВВП України.

Джерело: nv.ua

 

 

Для економіки України наразі існує висока невизначеність — вона продиктована перебоями у глобальних ланцюжках постачання, складністю вирішення енергетичної кризи та загалом високою інфляцією у світі
Ситуація з коронавірусом
Незважаючи на поширення вакцинації у світі, ситуація з Covid-19 залишалася складною. Широке охоплення щепленнями в розвинених економіках знизило частку госпіталізацій, що є прикладом для України, де повністю вакцинувалося лише близько 33% населення. Як і раніше, очікуємо, що основний цикл виходу з пандемії завершиться до кінця 2022 року. Однак це залишається обережним оптимізмом, адже наприкінці року особливої невизначеності додало поширення нового штаму «Омікрон», який має більшу заразність, ніж попередні варіанти вірусу.
Активність бізнесу
На початку 2021 року учасники економіки були сповнені оптимізму. У світі розгорталася вакцинація, і досить скоро вакцини мали прийти в Україну. Ціни на сировинних ринках, а отже вітчизняні експортери вийшли на пікові рівні прибутковості, інші підприємства — здебільшого повернулися до помірної. Монетарні політики розвинених економік залишалися ультрам’якими, тому нерезиденти активно вкладалися в боргові цінні папери українського уряду. Все це додавало міцності курсу гривні, а Уряд отримав понадпланове зростання доходів і можливості запозичень для фінансування бюджетного дефіциту.
Всупереч цьому, реальні показники росту економіки у 2021 році виявилися слабшими від передбачуваних, оскільки і в металургів, і в аграріїв був обмежений потенціал, щоб задовольнити зростаючий зовнішній попит. Лише з середини року підтримку економіці надало рослинництво завдяки рекордному врожаю і програма «Великого будівництва» — її реалізація, як і минулого року, набула значних масштабів.
Цього сезону прогнозовано врожай зернових перевершить рекорд 2019 року (становив 75,14 млн тонн). Високі збори врожаю стимулюють активність вантажного транспорту, стабілізують курсові очікування та дають аграрним підприємствам фінансову базу для інвестицій. Натомість, збір нового врожаю поки не має відчутного позитивного ефекту на залежні від нього галузі харчової промисловості та тваринництво. Світові ціни на зернові залишаються близько до багаторічних максимумів — це стимулює експорт, проте не дає здешевити продовольчу сировину та корми для тварин. Отже, у тваринництві зберігається криза, яка у цьому році поглиблена суттєвим підвищенням мінімальної заробітної плати, подорожчанням кормової бази та енергоносіїв. Як наслідок, індекс виробництва продукції тваринництва за перші десять місяців року знизився на 4,7% порівняно з відповідним періодом минулого року.
Повертаючись до програми «Великого будівництва» — повільна реалізація цієї програми у першому півріччі супроводжувалася скороченням реального ВВП. Це лише підтвердило висновки та оцінки Київської школи економіки щодо вагомого значення дорожнього будівництва для зростання економіки України. З середини року Уряду вдалося поступово повернути обсяги ремонтів доріг до минулорічного рівня — попри значне зростання собівартості виробництва (подорожчання нафтопродуктів, кар'єрної продукції, оплати праці тощо). За інформацією сайту проєкту «Велике будівництво» у 2020 році оновлено та побудовано 6556 км доріг, а в 2021 році планується побудувати ще майже стільки ж — 6500 км.
Серед галузей, які фактично повернулися на докризовий рівень, тобто рівень 2019 року — житлове будівництво. За перші десять місяців 2021 року воно зросло майже на 20%.
Негативним явищем в економіці України залишається слабке промислове виробництво. Обсяги промислового випуску з середини минулого року практично коливаються навколо сталого рівня. За десять місяців 2021 року індекс промислової продукції зріс всього на 1,4% - незначно, враховуючи, що базою порівняння є кризовий рік. При цьому, більшість галузей промисловості скоротили випуск порівняно з 2019 докризовим роком.
Виробництво металургійної продукції в Україні зросло на 5,6% у річному вимірі (за січень-жовтень). Зовнішній попит відновлювався, і світові ціни на метали були на понад 50% вищими від минулорічних. Однак навіть за таких сприятливих зовнішніх умов виробництво металургів все ще на 6,4% відставало від показника дворічної давнини. Оскільки в кінці жовтня світові ціни на метали обвалилися, то потенціал цього сектору навіть знизився. У жовтні обсяги випуску в секторі металургії були такими ж як і рік тому.
Фізичні обсяги роздрібного товарообігу за перші десять місяців 2021 року збільшилися на 11,5% порівняно з відповідним періодом минулого року.
Протягом останніх років дефіцит працівників, виниклий внаслідок трудової міграції, стимулював зростання оплати праці зайнятих в Україні. Разом із переказами від трудових мігрантів це підігрівало внутрішній попит. Однак із середини року прискорена інфляція позначилася на реальній купівельній спроможності населення, а пізніше — подорожчання окремих послуг ЖКГ наклало додаткові обмеження на бюджети домогосподарств. Як наслідок, роздрібний товарообіг втрачав імпульс до зростання — його сезонно скоригований індекс навіть знижувався.
За підсумком року очікуємо, що реальний ВВП зросте приблизно на 3% — це менше, ніж Київська школа економіки очікувала у найперших прогнозах поточного року (4,7%) та менше очікувань інших експертних організацій (здебільшого понад 4%). Слід розуміти, що зростання переважно пояснюється такими факторами, як вдалий врожай, короткостроковий сплеск світових цін на метали, висока фінансова підтримка дорожнього будівництва з боку держави та низька база порівняння. Економіка України за період кризи була недоінвестована значно більше, ніж основні економіки-конкуренти. Бізнес виходить із кризи в умовах, які є менш сприятливими для інвестицій, ніж були до кризи — посилився дефіцит працівників, підприємства звітують про брак обігових коштів та подорожчання компонентів собівартості товарів та послуг. У разі продовження відновлення світової економіки найбільш вірогідним сценарієм для ВВП України в 2022 році є незначне прискорення зростання — до 3,5−4,0%.
Для економіки України наразі існує висока невизначеність — вона продиктована періодичними перебоями у глобальних ланцюжках постачання, складністю вирішення енергетичної кризи та загалом високою інфляцією у світі. Усі ці проблеми, поміж інших факторів, є наслідками тривалої епідемії та побічними ефектами безпрецедентних фіскальних та монетарних стимулів, націлених на подолання кризи. Продовження таких стимулів означає «підігрівання» вищезгаданих проблем, а перехід до жорсткіших політик — зупинку відновлення.
Є виключно внутрішні чинники, які обмежують потенціал росту економіки України — слабкий інвестиційний попит та висока залежність від імпорту. При цьому, остання слабка сторона нашої економіки може стати можливістю для нарощування капіталовкладень. Для цього Уряду слід вибудувати обґрунтовані преференції для досягнення імпортозаміщення у нафтопереробці, легкій та фармацевтичній промисловості. Навіть помірні успіхи у цьому напряму здатні суттєво підвищити потенційний ВВП України.
Джерело: nv.ua