«Антиколомойський закон»: Поляков подав більше правок, ніж «ЄС» і «Голос» разом взяті за весь час в Раді

Комітет виборців порівняв кількість правок, поданих окремими народними депутатами до так званого антиколомойського закону, із показниками окремих фракцій.

Так, найбільше правок до проекту закону №2571-д подав позафракційний Антон Поляков - 6033. Це більше, ніж всі депутати «Європейської солідарності» та «Голосу» разом взяті за весь час роботи у Верховній Раді – 5 862 правок (із них ЄС – 2567, «Голос» - 3295). А. Поляков також подав у шість разів більше правок, ніж всі позафракційні депутати – 960 проти 6033.

При цьому А. Поляков не є членом профільного комітету з цього питання, а працює в Комітеті з питань антикорупційної політики. Це ж стосується й більшості інших депутатів, які подали рекордну кількість правок. Так, Віктор Бондар (1,9 тис. правок, співголова групи «За майбутнє») є членом Комітету з питань транспорту та інфраструктури, Дмитро Чорний (1,7 тис. правок, «Слуга Народу») і Олег Дунда (1,6 тис. правок, «Слуга Народу») - Комітету з питань організації державної влади та місцевого самоврядування, Сергій Демченко (1,4 тис. правок, «Слуга Народу») – Комітету з питань правової політики.

Загалом із 7 депутатів, які подали найбільше правок, лише 2 є членами профільного комітету з питань фінансів (Ольга Василевська-Смаглюк та О. Дубінський, які раніше працювали журналістами на телеканалі 1+1).

За даними веб-сайту ВР в А. Полякова – загальна середня освіта.

«Більшість депутатів, які заспамили так званий антиколомойський закон тисячами поправок, складно назвати фахівцями в банківській сфері. Як правило, вони працюють в інших Комітетах ВР, не мають відповідної фінансової чи економічної освіти, не подавали законопроектів щодо діяльності банків раніше. Навіть, якщо поправки до закону розробляють помічники, відповідальність за їх зміст несе народний депутат, який повинен мати розуміння щодо тих речей, які він пропонує змінити в законі», - заявив голова КВУ Олексій Кошель.

«Складається враження, що перебування окремих депутатів у стінах ВР зводиться виключно до лобіювання конкретних рішень у досить вузькій сфері. В результаті деякі депутати включаються в роботу лише тоді, коли той чи інший законопроект прямо зачіпає інтереси певної групи осіб», - підсумував Кошель.