Внаслідок пандемії COVID-19 масштаби вакцинації дітей у світі продовжують знижуватися

Внаслідок пандемії COVID-19 масштаби вакцинації дітей у світі продовжують знижуватися і досягли найнижчого рівня за останні тридцять років.

ВООЗ і ЮНІСЕФ висловлюють тривогу з приводу нових даних, що свідчать про те, що в 2021 р. охоплення вакцинацією в усьому світі продовжувало скорочуватися, внаслідок чого 25 мільйонів немовлят не змогли отримати життєво важливі вакцини.

Офіційні дані, опубліковані сьогодні ВООЗ та ЮНІСЕФ, свідчать про значне стійке зниження рівня вакцинації дітей за останні 30 років.

Частка дітей, які отримали три дози вакцини проти дифтерії, правця та кашлюку (АКДС-3), що є показником охоплення імунізацією на національному та глобальному рівнях, у період з 2019 по 2021 р. знизилася на 5% і становить нині 81%.

Таким чином, лише у 2021 р. 25 мільйонів дітей не отримали одну або більше доз АКРС у рамках планової імунізації. Це на 2 мільйони більше, ніж кількість дітей, не охоплених імунізацією в 2020 р., і на 6 мільйонів більше, ніж у 2019 р., що свідчить про зростання кількості дітей, схильних до ризику важких захворювань, що попереджаються за допомогою вакцин. Це зниження охоплення обумовлено багатьма факторами, включаючи збільшення кількості дітей, що живуть в умовах конфліктів та нестабільності, де доступ до послуг імунізації часто утруднений, зростає рівень дезінформації та виникають пов'язані з COVID-19 проблеми, такі як збої в системі надання послуг та ланцюжку поставок, перенаправлення ресурсів на вжиття заходів реагування, а також вжиття заходів стримування, що обмежують доступ до послуг з імунізації та їх наявність.

«Це сигнал тривоги, який попереджає про небезпеку здоров'ю дітей. Ми є свідками найзначнішого стійкого скорочення масштабів імунізації дітей упродовж життя одного покоління. Наслідки вимірюватимуться життям, – сказала Кетрін Рассел, Виконавчий директор ЮНІСЕФ. – Хоча минулого року очікувалися наслідки пандемії внаслідок збоїв у роботі систем та локдаунів, викликаних COVID-19, наразі ми спостерігаємо подальший спад. Пандемія COVID-19 є виправданням. Нам необхідно проводити кампанії «на надокучливої» вакцинації для мільйонів неохоплених дітей, інакше ми неминуче станемо свідками нових спалахів захворювань, збільшення числа хворих дітей та посилення тиску на системи охорони здоров'я, які й без того зазнають надмірного навантаження».

За останній рік 18 мільйонів із 25 мільйонів дітей не отримали жодної дози АКРС; переважна більшість із них проживає в країнах з низьким та середнім рівнем доходу, при цьому найвищі показники припадають на Індію, Нігерію, Індонезію, Ефіопію та Філіппіни. До країн[1] з найбільшим відносним збільшенням числа дітей, які не отримали жодного щеплення в період з 2019 по 2021 р., належать М'янма та Мозамбік.

Рівень охоплення вакцинами проти ВПЛ у всьому світі, досягнутого у 2019 р., знизився більш ніж на чверть. Це має серйозні наслідки для здоров'я жінок і дівчаток, оскільки рівень охоплення першою дозою вакцини проти вірусу папіломи людини (ВПЛ) у всьому світі становить лише 15%, незважаючи на те, що перші вакцини були ліцензовані понад 15 років тому.

Очікувалося, що 2021 р. стане роком відновлення, протягом якого будуть знову активізовані програми імунізації, і когорта дітей, які не отримали щеплення в 2020 р., буде охоплена «вакцинацією, що надолужує». Натомість охоплення АКДС-3 досягло найнижчого з 2008 р. рівня, що, поряд зі зниженням охоплення іншими базовими вакцинами, відкинуло світ ще далі від досягнення глобальних цілей, включаючи показник імунізації щодо Цілей у сфері сталого розвитку.

Це безпрецедентне зниження показників імунізації відбувається на тлі стрімкого зростання рівня гострого недоїдання. Діти, що страждають від недоїдання, мають слабкішу імунну систему, і за відсутності щеплень поширені дитячі хвороби можуть швидко виявитися для них смертельними. Поєднання кризи голоду зі зростаючими прогалинами в імунізації загрожує створити умови для кризи виживання дітей.

Охоплення вакцинацією скоротилося у всіх регіонах, причому в країнах Східної Азії та Тихого океану було зареєстровано найрізкіший спад в охопленні АКДС-3, який лише за два роки знизився на 9%.

«Планування та боротьба з COVID-19 повинні також йти пліч-о-пліч з вакцинацією від таких смертельних захворювань, як кір, пневмонія та діарея, – сказав Генеральний директор ВООЗ д-р Тедрос Адханом Гебрейєсус. – Питання не стоїть про вибір, необхідно зробити і те, й інше».

Слід зазначити, деякі країни змогли уникнути спаду. В Уганді зберігся високий рівень охоплення програмами планової імунізації, і в той же час було розгорнуто цільову програму вакцинації проти COVID-19 для захисту пріоритетних груп населення, включаючи медичних працівників. Аналогічним чином Пакистан повернувся до допандемічного рівня охоплення населення завдяки підтримці уряду на високому рівні та значним зусиллям щодо проведення «нав'язки» вакцинації. Досягнення цього у розпал пандемії, коли системи охорони здоров'я та медичні працівники зазнають надмірної напруги, слід активно вітати.

Для забезпечення загального охоплення та запобігання спалахам захворювань потрібні колосальні зусилля. За останні 12 місяців недостатній рівень охоплення вже призвів до спалахів кору та поліомієліту, які можна було попередити, що підкреслює життєво важливу роль імунізації у підтримці здоров'я дітей, підлітків, дорослих та всього населення.

У 2021 р. рівень охоплення першою дозою вакцини проти кору знизився до 81%, що також є найнижчим показником з 2008 р. Це означало, що у 2021 р. 24,7 мільйона дітей не отримали своєї першої дози вакцини проти кору, що на 5,3 мільйона більше, ніж у 2019 р. Ще 14,7 мільйона не отримали необхідної другої дози. Аналогічним чином порівняно з 2019 р. на 6,7 мільйона збільшилася кількість дітей, які не отримали третю дозу вакцини проти поліомієліту, а 3,5 мільйона дівчаток не були охоплені першою дозою вакцини проти ВПЛ, яка захищає від раку шийки матки в пізнішому віці .

Різке зниження рівня охоплення за останні два роки слідує за майже десятирічною відсутністю прогресу, що наголошує на необхідності не тільки усунення наслідків пандемії, а й вирішення системних проблем у галузі імунізації для забезпечення охоплення кожної дитини та підлітка.

ВООЗ та ЮНІСЕФ співпрацюють з Альянсом з вакцин GAVI та іншими партнерами з метою виконання Програми дій у галузі імунізації на період до 2030 р. (ПДІ-2030), яка є стратегією дій для всіх країн та відповідних глобальних партнерів щодо досягнення поставлених цілей у галузі профілактики захворювань за допомогою імунізації та забезпечення вакцин для всіх людей будь-якого віку у всьому світі.

«Дуже боляче бачити, як все більше дітей не отримують захисту від захворювань, що піддаються профілактиці, другий рік поспіль. Найважливішим завданням Альянсу має бути надання допомоги країнам у підтримці, відновленні та зміцненні планової імунізації поряд із здійсненням широкомасштабних планів вакцинації проти COVID-19, причому не лише за допомогою вакцин, а й шляхом надання цілеспрямованої структурної підтримки систем охорони здоров'я, які реалізовуватимуть ці плани» , – сказав Генеральний директор Альянсу з вакцин GAVI д-р Сет Берклі.

Партнери з ПДІ-2030 закликають уряди та відповідних учасників:

 активізувати зусилля щодо «на надокучливої» імунізації, щоб усунути відставання у проведенні планової імунізації, нарощуючи зусилля щодо охоплення населення в районах з недостатнім рівнем обслуговування з метою забезпечення охоплення невакцинованих дітей та проведення кампаній щодо запобігання спалахам захворювань;

 здійснювати науково обґрунтовані, орієнтовані на інтереси людей та спеціально розроблені стратегії для зміцнення довіри до вакцин та імунізації, протидії дезінформації та розширення масштабів використання вакцин, особливо серед уразливих груп населення;

 забезпечити, щоб зусилля щодо забезпечення готовності до пандемії та реагування на неї, а також зусилля щодо зміцнення глобальної архітектури охорони здоров'я сприяли розширенню інвестицій у розвиток системи первинної медико-санітарної допомоги (ПМСП), забезпечуючи зміцнення та підтримку основних програм імунізації;

 забезпечити політичну відданість національних урядів та збільшити обсяг внутрішніх ресурсів, що виділяються на цілі зміцнення та підтримки програм імунізації в рамках ПМСД;

 приділяти першочергову увагу системам медико-санітарної інформації та епідеміологічного нагляду з метою надання даних та здійснення моніторингу, необхідних для забезпечення максимальної результативності програм;

і

 залучати та розширювати інвестиції в наукові дослідження з метою розробки та вдосконалення нових та існуючих вакцин та послуг з імунізації, які можуть забезпечити задоволення потреб населення та досягнення цілей ПДІ-2030.

 

[1] Країни, в яких у 2021 р. налічувалося щонайменше 10 000 дітей із «нульовою дозою».