Виборчий процес – 2020: те, про що ви повинні знати вже зараз!

25 жовтня «перезавантаження» влади чекає на Київ, майже усі обласні ради, райони, села та селища України.
Однак цього року відбудуться перші місцеві вибори за новим виборчим законодавством.
Скільки бюлетенів отримають виборці, залежить від того, в якому населеному пункті вони живуть. Переважно це будуть чотири бюлетені. По одному – для голосування за голову (села чи міста), за депутатів сільської (чи міської), районної та обласної ради відповідно. Але можуть бути винятки. Наприклад, виборці Житомира, Кривого Рогу, Кропивницького, Полтави, Херсона отримають по п'ять бюлетенів. Адже їм треба обрати, крім згаданих чотирьох, ще й депутатів районних у місті рад.
Натомість у Києві виборці отримають лише по два бюлетені. Тут голосуватимуть лише за міського голову та за депутатів Київської міської ради. Ще один виняток стосується виборців, які мають виборчу адресу на підконтрольних українській владі територіях Донеччини та Луганщини. Їм видадуть по три бюлетені – для голосування за очільника свого населеного пункту, за депутатів до місцевої ради та за депутатів до районної ради. Виборів до обласних рад там проводитися не буде.
Заповнювати ці бюлетені потрібно дуже уважно. Слід обов’язково поставити дві позначки: галочку або плюс за місцеву партійну організацію та цифру, яка позначає номер обраного кандидата. Причому цифру необхідно писати чітко і по трафарету. Хоча у ЦВК заспокоюють, що головне – аби цифру можна було однозначно прочитати.
Водночас бюлетень буде недійсним, якщо не буде обрана партія, або позначки будуть не у відповідних квадратиках.
Роль партій, за новим виборчим законодавством, відчутно посилиться. Тепер у більшості випадків – там, де у громаді понад 10 тисяч виборців, на місцевих виборах змагаються партії, а вже не окремі позапартійні кандидати-самовисуванці.
Проголосувати потрібно буде одночасно і за партію, і за «свого» конкретного кандидата у ній. Так само виключно від партій будуть балотуватися кандидати на виборах районних та обласних рад. Самовисування зберігається тільки у містах і селищах з кількістю виборців до 10 тисяч. Там залишиться мажоритарна система. Але округи будуть багатомандатними - в кожному зможе обратися від двох до чотирьох депутатів. Основна відмінність у тому, що раніше поріг для пропорційних партійних виборів починався від 90 тисяч виборців.
Тепер районні, обласні, районні у містах ради, а також сільські, селищні та міські ради з кількістю виборців понад 10 тисяч обиратимуться за пропорційною системою з відкритими списками. Згідно з нею, голос за партію – це перша графа бюлетеня – нарощує її «відсоток», що збільшує кількість отриманих партією мандатів у місцевій раді. Мінімально необхідний прохідний бар'єр для партій становить п'ять відсотків. А вже у другій графі виборець може вибрати конкретне прізвище депутата з обраного ним партійного списку, що підвищує шанси цього кандидата «посунутися» вгору у затвердженому партією списку.
З «партизацією» місцевих виборів пов'язана ще одна важлива новація – партія, яка висуватиме кандидата, зможе відкликати його у разі дій усупереч партійній лінії. Це так званий «імперативний мандат», який вже діє та застосовувався у Верховній Раді.