Стислий звіт за результатами моніторингу змін законодавства та підготовки до виборів: діяльність влади та суб’єктів виборчого процесу,

на аналізі відкритих джерелах.

 (01.01.2025 – 28.02.2025)

 

Геополітичний і внутрішньополітичний контекст:

Президент України Володимир Зеленський висловлював своє бачення щодо виборів, він зазначав, що процес зміни глави держави буде непростим. Він наголосив, що його головними завданнями залишаються завершення війни та вступ України до НАТО. Президент зазначив, що не піде з посади до виконання цих цілей, навіть якщо будуть проведені вибори. Після інавгурації Дональда Трампа  питання проведення виборів в Україні стало предметом активних обговорень на міжнародній арені. Президент США Дональд Трамп висловив критику на адресу українського керівництва А наприкінці лютого, на зустрічі у Овальному кабінеті, яка була присвячена підписанню угоди щодо рідкоземельних металів стався емоційний інцендент між президентом Зеленським та президентом Трампом, в наслідок якого оновились пропозиції від представників американської адміністрації та республіканської партії щодо необхідності проведення виборів в Україні.

Зеленський розкритикував спроби іноземних політиків впливати на український виборчий процес, зокрема ініціативу США щодо проведення виборів під час війни. І щодо необхідності переобрання президента України.

Західні партнери розглядають вибори як частину демократичного процесу, однак в Україні немає питань до легітимності президента, оскільки його повноваження тривають до вступу на пост новообраного Президента України. 

Російська федерація водночас намагається дискредитувати Зеленського, заявляючи, що він «втратив легітимність».

Українські політики також висловлювалися щодо можливості проведення виборів під час воєнного стану. Утиски опозиції в Україні стали ще однією темою обговорення. Лідер опозиційної партії "Європейська Солідарність" Петро Порошенко заявив, що Рада національної безпеки і оборони запровадила санкції проти нього, що він розцінює як політичний тиск та спробу усунути опозицію від політичного процесу.

Також за цей період відбулось затримання і суд над двома генералами та полковником, яких підозрюють у недбалості, через яку ворог зміг захопити частину території Харківщини у травні 2024 року. Незалежні експерти вважають, що процес затримання і винесення рішення судом несуть ознаки показового покарання і можуть бути розцінені, як методи політичного тиску на військових з метою їх дискредитації в очах суспільства, в тому числі як і потенційних політичних конкурентів.

Верховна Рада України 25 лютого з другої спроби ухвалила постанову №13041 про заяву "про підтримку демократії в Україні в умовах агресії РФ"[1]. Основний зміст: Парламент заявив, що вибори президента України будуть оголошені лише після встановлення всеохоплюючого, справедливого та сталого миру (ці умови можуть не бути виконані десятиліттями, тому що в України все ще залишаться кордон з країною агресором - росією). 200 громадських організацій, включно з КВУ, також видали заяву[2] від третього сектору, але головна відмінність полягає у тому, що вибори можливі лише після сталого припинення вогню, відновлення правової, матеріальної та логістичної виборчої інфраструктури та скасування воєнного стану. Також в заяві зазначено, що необхідно відновити умови для створення конкурентного середовища і свободи слова та гарантування рівних умов всім учасникам виборчого процесу з військовослужбовцями включно.

Політичний та геополітичний контекст січня-лютого 2025 року характеризується активними дискусіями щодо можливості та доцільності проведення виборів в Україні під час воєнного стану. Міжнародні та українські політики та експерти висловлюють різні думки з цього приводу, враховуючи складність ситуації та необхідність дотримання конституційних норм, міжнародних норм та стандартів проведення виборів та спостереження за виборами, більшість схиляється до необхідності проведення виборчого процесу через шість місяців після сталого припинення вогню та відміни або призупинення воєнного стану.

 

Підготовка органів центральної та місцевої влади

Центральна виборча комісія (ЦВК) продовжує роботу над оновленням даних виборців, незважаючи на складні умови воєнного стану. Голова ЦВК Олег Діденко дав роз’яснення, що ЦВК не веде активної підготовки до проведення виборів, оскільки для цього необхідно, щоб в країні настав мир та був скасований воєнний стан. Також зазначив, що впровадження нових форм голосування, таких як онлайн або поштове, може бути небезпечним та дестабілізувати ситуацію .

Діденко має сумніви щодо безпеки та ефективності поштового голосування, зазначивши, що воно не забезпечує таємницю волевиявлення та може бути вразливим до втручання. Крім того, робота поштових служб під час воєнного стану може бути нестабільною, що ставить під сумнів своєчасність доставки бюлетенів та довіру до виборчого процесу .

Незважаючи на ці виклики, ЦВК продовжує оновлювати дані виборців, щоб забезпечити актуальність інформації та підготуватися до можливих виборів після завершення воєнного стану. Ця робота є важливою для забезпечення прозорості та легітимності майбутніх виборчих процесів в Україні.

Представники влади змінили свою думку щодо проведення виборів, зокрема голова ВР Стефанчук вказував, що Конституція не забороняє проводити вибори в умовах воєнного стану і вказував, що питання проведення виборів буде актуалізоване (липень 2023 р.)[3]. Однак у лютому 2025 р. він вказував, що «вибори можливі лише після закінчення дії воєнного стану. Це пряма норма українського закону».[4]

 

Діяльність партійних осередків

У січні-лютому 2025 року, на тлі очікувань щодо можливого припинення війни та скасування воєнного стану, українські політичні партії активізували підготовку до майбутніх виборів на місцевому рівні. Окрім партії «Слуга Народу», яка проводить аудит своїх місцевих організацій та формує стратегії роботи з різними електоральними групами, інші політичні сили також розпочали активну діяльність.

За даними експертів КВУ близько 10 партій (парламентські, позапарламентські, місцеві) бере участь у підготовці до виборів, розробляючи стратегії залучення нових членів та посилення комунікації з громадянами. Їх активність проявляється у нарощенні штату своїх осередків та активізації роботи з виборцями у різних формах (зовнішня реклама, активізація роботи в соціальних мережах, «добрі справи»).

Експерти КВУ зазначають, що ознаками підготовки до виборів є грошова допомога у розмірі 1000 грн. у рамках програми Зимова єПідтримка (так звана «тисяча Зеленського»), єКнига — державна програма підтримки, яка дає українцям і українкам із 18 років змогу отримати 908,4 грн. на купівлю книжок . Також у переважній більшості областей мають місце відновлення роботи партійних осередків, проведення соцопитувань, розміщення рекламних матеріалів, що мають ознаки реклами політичних сил чи потенційних кандидатів.  Також представники КВУ відзначають поширення у 11 областях України спецвипусків газети "Слуга народу".