ЗВІТ ЗА РЕЗУЛЬТАТАМИ ДОВГОСТРОКОВОГО СПОСТЕРЕЖЕННЯ (ЗА ПЕРІОД 6-23 ЖОВТНЯ)

У Звіті проаналізовано позитиви та недоліки в роботі ЦВК, ОВК та ДВК, висвітлено особливості передвиборної агітації та узагальнено найбільш типові порушення у сфері передвиборної агітації, окреслено проблемні аспекти питань, пов’язаних із складанням та уточненням списків виборців на виборах, тимчасовою зміною місця голосування без зміни виборчої адреси.

 

 РЕЗЮМЕ

1. Попри те, що Закон “Про вибори народних депутатів України” в цілому дозволяє провести позачергові вибори народних депутатів України у відповідності до міжнародних стандартів, ряд важливих питань організації виборчого процесу ним не врегульовано взагалі, або ж існуючі положення Закону потребують удосконалення. Зокрема, Закон не дає вичерпної відповіді на питання про те, яким чином має забезпечуватись безпечність роботи виборчих комісій, транспортування виборчої документації, організації голосування, підрахунку голосів виборців та встановлення підсумків голосування на територіях, які контролюються сепаратистами. Закон також не передбачає дієвих гарантій реалізації виборчих прав учасників заходів АТО. Верховна Рада України не включила до порядку денного законопроект № 5157, який мав заповнити частину прогалин чинного Закону. Відповідно, заповнення цих прогалин здійснюватиме ЦВК, що не в повній мірі узгоджується з Конституцією України.


2. На позитивну оцінку заслуговують зміни до ст.ст. 157-160 Кримінального кодексу України, схвалені парламентом 14 жовтня 2014 року, які розширили склади виборчих злочинів та посилили відповідальність за посягання на виборчі права громадян. В перспективі ці зміни дозволяють зменшити масштаби підкупу виборців під час підготовки та проведення виборів, а також забезпечать (за умови належного застосування) невідворотність покарання за виборчі злочини.


3. Основним викликом позачергових виборів є можливість їх зриву у більшості округів на території Донецької та Луганської областей. При цьому громадськість не володіє інформацією про те, в яких саме округах двох проблемних областей вибори будуть проведені. Позиція ЦВК з цього питання також є неоднозначною. При вирішенні цього питання ЦВК варто виходити з того, що вибори не лише мають завершуватись певним результатом – обранням тієї чи іншої особи народним депутатом України, але й не породжувати сумнівів у їх легітимності, забезпечувати дотримання міжнародних стандартів. Якщо результати виборів в одномандатних округах визначатимуться за протоколами декількох дільниць, на яких вдалось організувати голосування, то доцільність проведення таких виборів є сумнівною. Це стосується, зокрема, ОВО № 104 в Луганській області.


4. Актуальним також є питання запобігання можливим спробам зриву виборів в округах, які знаходяться на територіях Донецької та Луганської областей, контрольованих українською владою, та в округах областей, що межують з Донецькою, Луганською областями та Автономною Республікою Крим. МВС, СБУ та Міністерству оборони України варто ретельно проаналізувати існуючі та потенційні ризики для перебігу виборчого процесу в межах цих регіонів та впровадити план мінімізації цих ризиків, приділивши особливу увагу безпеці виборців. МВС вже вжито заходів щодо посилення охорони виборчих дільниць, однак оцінити їх ефективність досить складно.


5. ЦВК здійснює свою діяльність по підготовці до проведення позачергових виборів в цілому відповідності до вимог законодавства. Більшість актів, необхідних для належного застосування Закону “Про вибори народних депутатів України”, було прийнято ЦВК ще до початку виборчого процесу.


6. Разом з тим, в реєстрації кандидатів у народні депутати України ЦВК було допущено ряд недоліків. Багатьом кандидатам у депутати було відмовлено у реєстрації з формальних підстав, а відповідні рішення ЦВК було скасовано у судовому порядку. В результаті процес реєстрації кандидатів на виборах затягнувся до середини жовтня 2014 р. у зв’язку з тим, що ЦВК мала виконати рішення судів щодо реєстрації кандидатів, яким було протиправно відмовлено у реєстрації. Такі кандидати матимуть можливість проводити агітацію лише протягом менш ніж 10 днів, що поставило їх у нерівні умови з іншими кандидатами.


7. Попри те, що Закон “Про вибори народних депутатів України” закріплює ряд гарантій прозорості виборів, багато рішень і протоколів засідань ОВК на веб-сайті ЦВК не оприлюднено. ЦВК варто вжити заходів, спрямованих на забезпечення неухильного дотримання положень закону щодо прозорості діяльності виборчих комісій.


8. Фінансування передвиборної агітації залишається непрозорим. Станом на 21 жовтня 2014 р. на веб-сайті ЦВК оприлюднено лише 2 з 29 фінансових звітів партій про надходження і використання коштів виборчих фондів, а також звіти окремих кандидатів у депутати, подані до 80 з 213 ОВК. Оскільки строк подання звітів завершувався незадовго до завершення строку реєстрації кандидатів у депутати, у багатьох звітах кандидати не відобразили ні надходжень, ні, відповідно, витрат коштів виборчих фондів. Якщо звіти партій були подані до ЦВК, то Центрвиборчком має забезпечити їх невідкладне оприлюднення, як це передбачено законом. Також ЦВК варто вжити заходів для прискорення опублікування фінансових звітів кандидатів, які балотуються в одномандатних виборчих округах. В перспективі на законодавчому рівні варто встановити пропорційні та дієві санкції за неподання або несвоєчасне подання фінансової звітності про надходження і використання коштів виборчих фондів, а також за включення до цих звітів неправдивих відомостей. Також варто передбачити, що такі звіти мають відображати інформацію за максимально тривалий строк до дня голосування (наприклад, з моменту відкриття виборчих фондів і до 5 дня до дня голосування).

Мультимедіа