Після повторного голосування 15 листопада голова Центральної виборчої комісії Михайло Охендовський, керівник центрального виборчого штабу партії «БПП «Солідарність» Ігор Кононенко та народний депутат від «Опозиційного блоку» Сергій Льовочкін висловили сумніви у доцільності проведення другого туру у великих містах та заявили про необхідність внесення змін до законодавства про місцеві вибори.
Серед аргументів на скасування повторного голосування – низька явка виборців у 2 турі та додаткові кошти на його організацію.
На місцеві вибори 25 жовтня ЦВК виділила 1 млрд. 122 млн. гривень, тоді як на другий тур виборів 15 листопада – 40 млн. 679 тисяч гривень (з них трохи більше 500 тисяч на виготовлення списків виборців). Звісно, частина витрат на повторне голосування була здійснена за рахунок коштів, які залишилися після 1 туру виборів, однак загалом сума витрат не така вже й велика. Для порівняння, лише на передрукування бюлетенів через помилки в їх тексті на цих виборах було витрачено більше 3 млн. гривень (вибори депутатів Закарпатської облради, Запорізького міського голови, депутатів Полтавської міської ради, депутатів і міського голови у м. Маріуполь та інші).
Серед інших аргументів проти проведення 2 туру виборів – низька явка виборців. Явка на виборах 15 листопада була в середньому на 10% нижчою у порівнянні із 25 жовтня.
Таблиця 1. Порівняння явки виборців у 1 і 2 турі виборів
Щоправда, викликає сумніви аргумент, що другий тур слід вважати провальним через нижчу явку виборців. Випадки за яких явка виборців зростає в другому турі є швидше винятком із правила. Для збільшення явки під час повторного голосування потрібно, щоб на вибори прийшли не лише особи, які проголосували в 1 турі, але й нові виборці. Лише у 4 містах (Дніпропетровськ, Краматорськ, Миколаїв, Чернігів) явка виборців в другому турі збільшилася у порівнянні із першим туром. Збільшення явки в цих містах призвело до того, що в трьох з них змінилися переможці виборів.
Щодо інших міст, то для них також потрібно відзначити надзвичайно позитивну тенденцію. Для міського голови важливим є те, щоб його обрали якомога більше виборців. Аргументом проти проведення виборів міських голів великих міст в 1 тур було те, що мера обирають дуже невелика частина, в окремих випадках 5-10% від усіх виборців. Легітимність міського голови підвищується із збільшенням кількості виборців, які віддали за нього свій голос. Якщо порівняти кількість голосів, поданих за переможців у 1 та 2 турі виборів, то у 27 з 29 міст кількість голосів, поданих за переможця 2 туру виборів перевищує кількість голосів, поданих за переможця 1 туру виборів. При цьому в Білій Церкві, Кременчуку, Полтаві та Сєверодонецьку кількість таких голосів більша удвічі. Лише у 2 містах кількість голосів переможця дещо зменшилася – у Львові та Вінниці, де розрив між двома кандидатами після 1 туру становив близько 35%. Такий великий розрив не стимулював виборців прийти на виборчі дільниці у 2 турі виборів. Саме тому доцільним є обмежити проведення 2 туру в разі, якщо розрив у голосах між кандидатами більший ніж 20% або 25%.
Загалом же підтримка виборцями переможців другого туру виборів зросла у середньому на 48%, що є хорошим результатом і значно підвищує легітимність обраних міських голів.
Таблиця 2. Порівняння кількості голосів переможців у 1 та 2 турі виборів
Найважливішим же наслідком застосування другого туру виборів стали корективи в іменах переможців виборів, які сталися у шести містах: Білій Церкві, Дніпропетровську, Івано-Франківську, Миколаєві, Черкасах та Чернігові. При цьому Сенкевичу Олександру та Бондаренку Анатолію вдалося покращити свій результат утричі, Дикому Геннадію та Атрошенку Владиславу, більш як удвічі. Усі шість «наздоганяючих» кандидатів змогли перемогти у 2 турі завдяки мобілізації виборців на свою сторону, що пішло на користь виборчому процесу у цих містах.
Таблиця 3. Нарощування голосів «наздоганяючих» кандидатів
Насамкінець варто зазначити, що мажоритарна виборча система абсолютної більшості, яка передбачає проведення другого туру виборів, є лише інструментом. Використання цієї системи не гарантує обрання міського голови дійсно більшістю виборців усього міста. Однак ця система принаймні дає шанс виборцю прийти та висловитися, а кандидату – переконати виборця це зробити. І плюси від застосування двотурової системи значно переважають її мінуси, що продемонстрували місцеві вибори-2015.
