24 грудня 2015 року у Борисполі відбувся круглий стіл на тему «Децентралізація – базова реформа взаємовідносин центру і громад. Перші результати на Київщині».
До участі у роботі круглого столу були запрошені експерти з питань державного управління, місцевого самоврядування та бюджетних відносин в особі кандидата наук з державного управління Андрія Дуди та кандидата економічних наук, наукового співробітника відділу державних фінансів Інституту економіки та прогнозування НАН України Діни Серебрянської.
Також на круглому столі були присутні голова Бориспільської державної адміністрації Дмитро Воронін, депутати Бориспільської районної та Київської обласної ради, сільські голови Бориспільського району, представники громадськості.
Експерт Андрій Дуда у своїй доповіді відзначив, що пріоритетом реформи має бути посилення базового рівня місцевого самоврядування – створення на базі територіальних громад системи муніципального управління муніципальним господарським комплексом, надання адміністративних послуг і точок економічного росту. На думку Андрія Дуди, на сьогодні з прийняттям закону про добровільне об’єднання громад, змін до Бюджетного кодексу від 28 грудня 2014 року вже розпочався процес укрупнення громад, перетворення громад у самодостатніх господарських і управлінських суб’єктів. Не можуть громади з населення до тисячі мешканців надавати якісні послуги у всіх сферах суспільного життя та розвиватися. Громада має стати повноправним розпорядником земель, будівель, устаткування. Зібрані податки в більшості мають залишаться на місцях. Децентралізація надає право обраному голові громади вільно приймати усі важливі для людей рішення - без усіляких вказівок із центру. Перші вибори вже провели 159 об’єднаних громад - і це дуже значний результат для старту. Але об’єднання громад – це лише одна із складових децентралізації. Тому Андрій Дуда зупинився і на проблемі конституційних змін щодо проведення ще одного блоку децентралізаційної реформи. Йдеться про ліквідацію державних адміністрацій, як органів загальної компетенції і передачі виконавчих функцій виконкомам обласних і районних рад, що поширює їхні повноваження. Але ці повноваження повинні бути підкріплені фінансово: законодавча і державна влада повинна нести відповідальність за невчасне фінансування.
Діна Серебрянська у своїй доповіді продовжила тему розподілу повноважень в системі органів місцевого самоврядування та не відповідності переданих повноважень на місцях фінансовим ресурсам. Також вона надала аналіз проекту змін до бюджетного законодавства за грудень 2015 року. За її думкою для забезпечення бюджетної самостійності органів місцевого самоврядування необхідно змінити перерозподіл податку з доходів фізичних осіб та єдиного податку між бюджетами різних рівнів. Не зважаючи на низький рівень наповнення місцевих бюджетів, Діна Серебрянська надала позитивні приклади поповнення місцевого бюджету завдяки активізації ролі органів місцевого самоврядування в акумуляції коштів. Вона зазначила, що на жаль, ми лише частково можемо скористатися досвідом європейських країн щодо децентралізації.
Про перші результати децентралізації в Київській області розповів голова Київського обласного відділення КВУ Юрій Бут. Він сказав, що в Київській області вже створена одна об’єднана територіальна громада з центром у селі Калита, де вже відбулися вибори. Ще дві об’єднаних громади: Бучанська та Гостомельська на останньому етапі об’єднання та затверджені перспективні плани ще близько тридцяти об’єднаних громад. Але більшість населених пунктів не погоджується входити до таких об’єднань.
У ході круглого столу було обговорено проблемні питання децентралізації в Україні. Юрій Бут у своєму виступі відзначив, що на сьогодні децентралізація – одна з ключових реформ, яку реалізує влада в Україні і яку треба було провести набагато раніше. Без децентралізації (в тому числі і фінансової), без об’єднання громад ми не можемо приступити й до проведення інших реформ (охорони здоров’я, системи освіти, правоохоронних органів та інше). Але ситуація ускладнюється тим, що у нас немає часу розтягувати проведення реформи на десятиріччя, як це могли дозволити собі Західні країни.
Крім того, Юрій Бут торкнувся питання місцевих виборах в об’єднаних громадах і позиція Комітету виборці провести вибори рад і голів об’єднаних громад вже у 2016 році. Але в бюджеті на 2016 рік кошти на ці вибори не були закладені. Зараз цей бюджет повернутий на доопрацювання і ми робимо все, щоб кошти на вибори для громад, які об’єднаються були передбачені. Є багато людей, які ще не розуміють прогресивності реформ і тому з ними треба проводити роз’яснювальну роботу.
Про перші результати об’єднання у Бориспільському районі доповів Голова Бориспільської державної адміністрації Дмитро Воронін. Він повідомив, що Кабінетом міністрів вже затверджені перспективні плани Мирнінської та Вороньківської об’єднаних громад і вони вже готові до проведення виборів. Нажаль перспективні плани найбільш потужнішої об’єднаної Бориспільської громади та об’єднаної Пристоличної (Щасливе, Чубинське та інші) не затверджені з невідомих причин. Вишенки та Гнідин, на жаль, поки не дійшли згоди щодо об’єднання. Для створених об’єднаних громад передбачається додаткове фінансування на 2016 рік 1 млрд. грн., це десь по 10 млн. на громаду. Зараз розробляється перспективний план
Як з’ясувалося Бориспільський район суттєво відрізняється від інших. Більшість громад тут самодостатні та щільно населені, тому їх об’єднання має певну специфіку, яка не врахована у законодавчих актах, що регулюють всі питання реформи. Всі виступаючі говорили про об’єктивні фактори, які гальмують цей процес, а саме: 1. Відсутність довіри до влади (побоювання що можуть не виконати обіцянки по перерозподілу бюджетних коштів на користь об’єднаних громад, що підтверджується змінами у бюджетному законодавстві, а також розпорядженню земельними ресурсами); 2. Неузгодженість дій різних гілок Центральної влади, відсутність узгоджених нормативних актів, які регулюють всі питання такої реформи; 3. Вимога щодо створення занадто крупних об’єднань (один район – одна об’єднана громада); 4. Проблеми добровільності об’єднання громад; 5. Недостатня роз’яснювальна робота щодо вигод, які отримує громада від об’єднання. 6. При укрупненні громад необхідно було добре продумати логістичні питання, зокрема, щодо усунення незручностей в отриманні необхідних документів, довідок членами громади. Цьому суттєво посприяло б впровадження електронного урядування (зокрема, створення відповідних реєстрів) та законодавче врегулювання статусу повноважень старост. Але сільські голови скаржилися, що в цих питаннях влада їх не чує. З іншого боку об’єднана громада отримує окремий рядочок у бюджеті, додаткові доходи (зокрема, акциз), які можуть бути використані в інтересах громади.
За результатами «круглого столу» було підведено підсумки: процес децентралізації є об’єктивним і необхідним для реалізації системних суспільних реформ. Водночас він має бути підкріплений комплексною реформою місцевого самоврядування.
24 грудня 2015 року у Борисполі відбувся круглий стіл на тему «Децентралізація – базова реформа взаємовідносин центру і громад. Перші результати на Київщині».
До участі у роботі круглого столу були запрошені експерти з питань державного управління, місцевого самоврядування та бюджетних відносин в особі кандидата наук з державного управління Андрія Дуди та кандидата економічних наук, наукового співробітника відділу державних фінансів Інституту економіки та прогнозування НАН України Діни Серебрянської.
Також на круглому столі були присутні голова Бориспільської державної адміністрації Дмитро Воронін, депутати Бориспільської районної та Київської обласної ради, сільські голови Бориспільського району, представники громадськості.
Експерт Андрій Дуда у своїй доповіді відзначив, що пріоритетом реформи має бути посилення базового рівня місцевого самоврядування – створення на базі територіальних громад системи муніципального управління муніципальним господарським комплексом, надання адміністративних послуг і точок економічного росту. На думку Андрія Дуди, на сьогодні з прийняттям закону про добровільне об’єднання громад, змін до Бюджетного кодексу від 28 грудня 2014 року вже розпочався процес укрупнення громад, перетворення громад у самодостатніх господарських і управлінських суб’єктів. Не можуть громади з населення до тисячі мешканців надавати якісні послуги у всіх сферах суспільного життя та розвиватися. Громада має стати повноправним розпорядником земель, будівель, устаткування. Зібрані податки в більшості мають залишаться на місцях. Децентралізація надає право обраному голові громади вільно приймати усі важливі для людей рішення - без усіляких вказівок із центру. Перші вибори вже провели 159 об’єднаних громад - і це дуже значний результат для старту. Але об’єднання громад – це лише одна із складових децентралізації. Тому Андрій Дуда зупинився і на проблемі конституційних змін щодо проведення ще одного блоку децентралізаційної реформи. Йдеться про ліквідацію державних адміністрацій, як органів загальної компетенції і передачі виконавчих функцій виконкомам обласних і районних рад, що поширює їхні повноваження. Але ці повноваження повинні бути підкріплені фінансово: законодавча і державна влада повинна нести відповідальність за невчасне фінансування.
Діна Серебрянська у своїй доповіді продовжила тему розподілу повноважень в системі органів місцевого самоврядування та не відповідності переданих повноважень на місцях фінансовим ресурсам. Також вона надала аналіз проекту змін до бюджетного законодавства за грудень 2015 року. За її думкою для забезпечення бюджетної самостійності органів місцевого самоврядування необхідно змінити перерозподіл податку з доходів фізичних осіб та єдиного податку між бюджетами різних рівнів. Не зважаючи на низький рівень наповнення місцевих бюджетів, Діна Серебрянська надала позитивні приклади поповнення місцевого бюджету завдяки активізації ролі органів місцевого самоврядування в акумуляції коштів. Вона зазначила, що на жаль, ми лише частково можемо скористатися досвідом європейських країн щодо децентралізації.
Про перші результати децентралізації в Київській області розповів голова Київського обласного відділення КВУ Юрій Бут. Він сказав, що в Київській області вже створена одна об’єднана територіальна громада з центром у селі Калита, де вже відбулися вибори. Ще дві об’єднаних громади: Бучанська та Гостомельська на останньому етапі об’єднання та затверджені перспективні плани ще близько тридцяти об’єднаних громад. Але більшість населених пунктів не погоджується входити до таких об’єднань.
У ході круглого столу було обговорено проблемні питання децентралізації в Україні. Юрій Бут у своєму виступі відзначив, що на сьогодні децентралізація – одна з ключових реформ, яку реалізує влада в Україні і яку треба було провести набагато раніше. Без децентралізації (в тому числі і фінансової), без об’єднання громад ми не можемо приступити й до проведення інших реформ (охорони здоров’я, системи освіти, правоохоронних органів та інше). Але ситуація ускладнюється тим, що у нас немає часу розтягувати проведення реформи на десятиріччя, як це могли дозволити собі Західні країни.
Крім того, Юрій Бут торкнувся питання місцевих виборах в об’єднаних громадах і позиція Комітету виборці провести вибори рад і голів об’єднаних громад вже у 2016 році. Але в бюджеті на 2016 рік кошти на ці вибори не були закладені. Зараз цей бюджет повернутий на доопрацювання і ми робимо все, щоб кошти на вибори для громад, які об’єднаються були передбачені. Є багато людей, які ще не розуміють прогресивності реформ і тому з ними треба проводити роз’яснювальну роботу.
Про перші результати об’єднання у Бориспільському районі доповів Голова Бориспільської державної адміністрації Дмитро Воронін. Він повідомив, що Кабінетом міністрів вже затверджені перспективні плани Мирнінської та Вороньківської об’єднаних громад і вони вже готові до проведення виборів. Нажаль перспективні плани найбільш потужнішої об’єднаної Бориспільської громади та об’єднаної Пристоличної (Щасливе, Чубинське та інші) не затверджені з невідомих причин. Вишенки та Гнідин, на жаль, поки не дійшли згоди щодо об’єднання. Для створених об’єднаних громад передбачається додаткове фінансування на 2016 рік 1 млрд. грн., це десь по 10 млн. на громаду. Зараз розробляється перспективний план
Як з’ясувалося Бориспільський район суттєво відрізняється від інших. Більшість громад тут самодостатні та щільно населені, тому їх об’єднання має певну специфіку, яка не врахована у законодавчих актах, що регулюють всі питання реформи. Всі виступаючі говорили про об’єктивні фактори, які гальмують цей процес, а саме: 1. Відсутність довіри до влади (побоювання що можуть не виконати обіцянки по перерозподілу бюджетних коштів на користь об’єднаних громад, що підтверджується змінами у бюджетному законодавстві, а також розпорядженню земельними ресурсами); 2. Неузгодженість дій різних гілок Центральної влади, відсутність узгоджених нормативних актів, які регулюють всі питання такої реформи; 3. Вимога щодо створення занадто крупних об’єднань (один район – одна об’єднана громада); 4. Проблеми добровільності об’єднання громад; 5. Недостатня роз’яснювальна робота щодо вигод, які отримує громада від об’єднання. 6. При укрупненні громад необхідно було добре продумати логістичні питання, зокрема, щодо усунення незручностей в отриманні необхідних документів, довідок членами громади. Цьому суттєво посприяло б впровадження електронного урядування (зокрема, створення відповідних реєстрів) та законодавче врегулювання статусу повноважень старост. Але сільські голови скаржилися, що в цих питаннях влада їх не чує. З іншого боку об’єднана громада отримує окремий рядочок у бюджеті, додаткові доходи (зокрема, акциз), які можуть бути використані в інтересах громади.
За результатами «круглого столу» було підведено підсумки: процес децентралізації є об’єктивним і необхідним для реалізації системних суспільних реформ. Водночас він має бути підкріплений комплексною реформою місцевого самоврядування.
Комітет виборців з свого боку завдяки таким круглим столам проведе аналіз недоліків, які гальмують реформу. І надалі обов’язково проводитиме відповідну лобістську кампанію, виходитиме на всі гілки Центральної влади з конструктивними пропозиціями щодо удосконалення процесу децентралізації влади та врахування специфіки окремих населених пунктів щодо їх об’єднання. Сподіваємося, що влада почує громадськість і ця ключова реформа відбудеться.
