Комітет виборців проаналізував показники роботи Верховної Ради IX скликання за чотири роки діяльності. У порівнянні з ВР VIII скликання народні депутати ухвалили більше законів, стали частіше голосувати, при цьому кількість законопроектів зменшилася. Починаючи з 29 серпня 2019 року народні депутати ухвалили понад 1200 законів, що є високим показником. Народні депутати ВР VIII скликання ухвалили за аналогічний період 900 законів. За чотири роки було зареєстровано 9,3 тис. законопроектів. Із них народні депутати зареєстрували 8,2 тис, Президент - 268, уряд - 837. Тенденція щодо переважання депутатських законопроектів мала місце й у ВР VIII скликання. Однак загальна кількість законопроектів у попередньому парламенті була більшою - понад 13 тис. У ВР IX скликання було проведено понад 15 тис. голосувань. Приблизно така ж кількість голосувань у ВР VIII скликання. Однак рівень депутатської дисципліни у нинішньої ВР є суттєво вищим. В середньому один народний депутат ВР IX скликання бере участь в 70% голосувань. У ВР VIII скл. цей показник становив від 54% у перші роки роботи до 40% наприкінці. “Кількісні показники роботи ВР IX скликання багато в чому є співмірними або переважають показники Ради попереднього скликання. Це природно, оскільки за результатами виборів 2019 року було вперше створено монобільшість, а не коаліційну владу, що полегшило процес прийняття рішень”, – зазначив голова КВУ Олексій Кошель. “Позитивом є те, що зріс рівень депутатської дисципліни. Кількість депутатів, які ігнорують голосування є меншою, ніж у ВР VIII скликання. На це могли вплинути як штрафи за неучасть в голосуваннях, так і більш різкі вимоги до депутатів з боку керівництва фракцій”, — додав О. Кошель. “Робота ВР до початку повномасштабного вторгнення і після відрізняється. Після 24 лютого народні депутати ухвалили рекордну кількість законів, також збільшилася кількість депутатів, які голосують “за” і загалом зросла політична консолідація парламенту”, – підсумував голова КВУ.
Результати пошуку:
За 4 роки ВР прийняла понад 1,2 тис. законів, - КВУ
- Мітки:
Літо-2023 стало рекордним за кількістю голосувань та пленарних засідань цього року, - КВУ
Комітет виборців України проаналізував показники роботи Верховної Ради влітку 2023 року. Літо-2023 стало рекордним за кількістю голосувань та проведених пленарних засідань цього року. За три літні місяці народні депутати провели втричі більше голосувань, ніж весною та взимку. За період із 1 червня по 22 серпня народні депутати голосували 669 разів. Для порівняння: весною відбулося 426 голосувань, взимку 496. Також зросла кількість пленарних засідань. Всього влітку було проведено 14 пленарних засідань. Це більше, ніж весною (8 засідань) та взимку (10 засідань). У липні було проведено більше засідань, ніж в будь-який інший місяць року. Активність проявилася також в питанні реєстрації законопроектів. Впродовж літа було подано 465 проектів, весною - 416, взимку - 372. “Традиційно літній період вважається найменш активним в депутатській роботі. Кількість голосувань ВР падає, натомість, зростає кількість відпусток. Однак парламентське літо-2023 в цьому відношенні було аномально спекотним. Як свідчення цьому найвища кількість пленарних засідань і проведених голосувань. Літо-2023 пройшло без депутатських відпусток, що позитивно позначилося на роботі парламенту”, – зазначив голова КВУ Олексій Кошель. Всього, починаючи з 1 червня народні депутати ухвалили понад 160 законодавчих актів.
- Мітки:
Великі міста витратили на допомогу ЗСУ майже 10 млрд. або 7% бюджетів, - КВУ
Комітет виборців України проаналізував витрати найбільших міст України на допомогу Збройним силам України з початку повномасштабного вторгнення. Інформацію було отримано від 24 міських рад у відповідь на інформаційні запити. В цілому за півтора роки міські ради витратили на допомогу ЗСУ майже 10 млрд. грн. або 7% своїх бюджетів. У відсотковому відношенні найбільше на фінансування сектору оборони витратили міські ради м. Мукачево, м. Хмельницький та м. Житомир. У м. Мукачево витратили на допомогу ЗСУ склали 740 млн. грн. або 26% коштів міського бюджету. Тобто, кожну четверту гривню. Міська рада м. Хмельницький витратила на допомогу ЗСУ 21% свого бюджету, м. Житомир - 20%. Високі показники фінансової підтримки ЗСУ також в м. Львів - 10%, м. Бердичів та м. Чернівці - 9% бюджету. Серед проаналізованих міст найменші показники підтримки у відсотковому співвідношенні у м. Києва, м. Запоріжжя, м. Бровари, м. Івано-Франківськ та м. Тернопіль - близько 2%. Загалом за півтора роки міські ради витратили на допомогу ЗСУ майже 10 млрд. грн. Природно, що найбільше коштів спрямували великі міста: Київ (1,6 млрд.), Дніпро (1,2 млрд.), Львів (1,1 млрд), Хмельницький (1 млрд), Миколаїв (0,6 млрд), Черкаси (0,2 млрд), Чернівці (0,3 млрд), Рівне (0,2 млрд), Запоріжжя (0,2 млрд), Луцьк (0,1 млрд), Івано-Франківськ (0,1 млрд). Серед менших за розміром міст найбільші витрати в Бердичева (100 млн. грн.), Краматорська (78 млн), Новомосковська (69 млн), Дрогобича (55 млн). Міські ради Ковеля, Броварів, Кам’янець-Подільського витратили понад 40 млн., Ніжина - 35 млн. Серед структури витрат переважають кошти на фінансову та матеріальну підтримку ЗСУ. У м. Києві за міською цільовою програмою «Захисник Києва» у 2022 році фактичне фінансування завдань Програми становило 829 млн., у 2023 році - 300 млн. У м. Дніпро із загалом 1,2 млрд витрат на фінансування сектору оборони 1 млрд становили витрати на фінансову та матеріальну підтримку ЗСУ. У м. Ужгород із 87 млн. витрат на сектор оборони 36 млн. виділено підтримку підрозділів ЗСУ. Також кошти було спрямовано на підтримку підрозділів тероборони. У м. Запоріжжя у 2022 році на відповідний напрямок було виділено 82 млн. грн. У м. Луцьк у 2023 році вказано витрати в розмірі 35 млн. Частину коштів міські ради направили на лікування, реабілітацію, соціальну підтримку військовослужбовців, членів їх сімей, родин загиблих. У м. Миколаїв вказані витрати становили 218 млн. грн, м. Олександрія - 10 млн., м. Ніжин - 3 млн. Окремий напрямок - купівля військових облігацій: Хмельницька міська рада зазначила купівлю військових облігацій на 600 млн. грн., Чернівецька міська рада - на 140 млн.
- Мітки:
“Більше, ніж в турборежимі”: ВР наростила темпи роботи під час війни
В середньому “за” голосує 282 депутати. Після початку повномасштабного вторгнення у Верховній Раді зросли темпи законодавчої роботи та підвищився рівень консолідації парламенту. Нинішні показники роботи ВР співставні із показниками на початку каденції, коли народні депутати працювати в т. зв. “турборежимі”. Після 24 лютого збільшилася кількість народних депутатів, які підтримують рішення парламенту, голосуючи “за”. В середньому рішення ВР ухвалюються голосами 282 депутатів, що складає 70% від складу парламенту. Для порівняння: на початку роботи ВР IX скликання в середньому “за” голосували 67% депутатів Ради. Після початку вторгнення значно частіше “за” почали голосувати депутати, які раніше переважно ігнорували голосування. Також зросла загальна кількість прийнятих рішень. Під час воєнного стану народні депутати ухвалили майже півтисячі ініціатив - 498 законів. Це вдвічі більше, ніж зазвичай. “Високим показникам діяльності ВР сприяє нинішній режим роботи. Зокрема, відсутність депутатських відпусток в літній період. Традиційно з середини липня до початку вересня народні депутати перебували на відпочинку, що позначалося на кількісних показниках роботи. Зараз ситуація інша: з початку червня відбулося 12 пленарних засідань, на яких було прийнято понад 140 законодавчих актів”, - зазначив голова КВУ Олексій Кошель. “Внаслідок війни у парламенті зросла як кількість прийнятих законів, так і число депутатів, які голосують за. У перші місяці війни кожен четвертий закон приймався конституційною більшістю. Тобто, “за” голосували понад 300 депутатів. Попри окремі дебати між політичними фракціями з низки питань, в цілому парламент працює більш злагодженно, ніж це було раніше”, - підсумував О. Кошель.
- Мітки:
З початку повномасштабної війни 20 депутатів пропустили 90% голосувань Ради, - КВУ
Комітет виборців проаналізував показники участі народних депутатів України в голосуваннях Верховної Ради після початку повномасштабного вторгнення.
За даними КВУ 20 народних депутатів пропустили понад 90% голосувань за останні півтора роки. Із них дванадцять політиків не проголосували жодного разу. Це Дмитро Шенцев, Олег Волошин, Андрій Деркач, Ілля Кива, Олександр Ковальов, Тарас Козак, Наталія Королевська, Ренат Кузьмін, Віктор Медведчук, Вадим Рабінович, Юрій Солод, Федір Христенко. Майже всі вони вже втратили депутатський мандат.
Також майже не голосували, тобто не натискали “за”, “проти” чи “утримався”, Степан Івахів (взяв участь в 0,03% голосувань), Ігор Палиця (2%), Анжеліка Лабунська (3%), Олександр Дубінський (4%), Вадим Столар (6%), Анатолій Урбанський (9%). Майже не голосували також Юлія Льовочкіна та Ігор Абрамович, які припинили свої повноваження.
З іншого боку, низка народних депутатів продемонстрували високі показники участі в голосуваннях. Вони взяли участь майже в 100% голосувань.
-
Георгій Мазурашу, “Слуга Народу”, взяв участь в 99,4% голосувань
-
Володимир Захарченко, “Слуга Народу”, 98%
-
Дмитро Припутень, “Слуга Народу”, 98%
-
Ігор Копитін, “Слуга Народу”, 97%
-
Андрій Клочко, “Слуга Народу”, 97%
-
Михайло Цимбалюк, ВО “Батьківщина”, 97%
-
Олександр Бакумов, “Слуга Народу”, 96%
-
Максим Заремський, “Слуга Народу”, 96%
-
Сергій Мандзій, “Слуга Народу”, 96%
-
Володимир Ватрас, “Слуга Народу”, 95%
Всього з початку повномасштабного вторгнення відбулося 3395 голосувань, під час яких було прийнято понад 480 законів.
- Мітки:
Голова КВУ про вибори під час війни, - інтерв'ю
З інтерв'ю виданню Високий Замок.
Незважаючи на війну, яка поставила на паузу велику внутрішню політику, у повітрі час від часу вчувається запах прийдешніх виборів. Його підживлюють у владі. Ще у середині червня голова Верховної Ради Руслан Стефанчук був категоричним противником їх проведення у нинішніх умовах, радив усім читати закон, де чітко про це сказано. Але кілька днів тому метнувся в інший бік, багатозначно заявивши, що Конституція… не забороняє проведення виборів під час воєнного стану. Спікер висловився за «баланс» у цьому питанні, виступив проти «застою демократії». Із цього можна зрозуміти, що друга-третя посадова особа країни не проти, аби українці посеред війни взялися обирати новий парламент… Наскільки це законно, доцільно, безпечно? Тему розвиваємо із керівником Всеукраїнської громадської організації «Комітет виборців України» Олексієм Кошелем.
— Навіщо голова Верховної Ради вкотре піднімає тему проведення виборів, якщо навіть школярі, здається, знають, що під час воєнного стану вони заборонені?
— Переконаний, це була помилкова заява пана Стефанчука. Дуже критично оцінюю його роботу під час війни як спікера Верховної Ради. За фахом пан Стефанчук — юрист, академік Національної академії правових наук, тож мав би з повагою ставитися до Конституції і законів, прислухатися до правничої спільноти. А вона каже: проведення виборів в умовах воєнного стану суперечить положенню Основного закону.
Ми отримали чимало сигналів, відвертих заяв від представників влади про те, що вони розглядають різні сценарії того, як в умовах воєнного стану можна було би провести ці вибори. Багатьом політикам при владі дуже кортить зробити це, бо під час війни підтримка влади, цілком природно, є високою. Придворні політтехнологи ламають голови, яким чином можна обійти Основний закон, як можна було би змінити законодавство, аби втілити забаганку своїх замовників. Я вже чув нерозумні заяви приватних експертів, які починають говорити: відмінимо воєнний стан на один день чи на кілька тижнів…
Це дуже ризиковані, безвідповідальні заяви! Оті нерозумні голови треба ставити на місце. Із цим не можна жартувати. Не треба забувати, що в Україні йде війна, у нас діють російські диверсійно-розвідувальні групи, хакери з країни-агресора, які ламають наші інтернет-ресурси. Працюють російські групи ботів, які ведуть проти нас інформаційну війну. Небезпеки є на різних напрямах, тому гратися у виборчі ігри — злочинно.
Заяву Стефанчука варто сприймати насамперед як певний вкид. Починаючи з 2019 року, влада завжди грала в однаковий сценарій: будь-який сумнівний проєкт спочатку вкидала у суспільство, спостерігала за реакцією на це, робила соціологічні заміри, а пізніше ухвалювала рішення. Тут точно така сама історія. Заява Стефанчука — інформаційне вкидання для того, щоб побачити, як цю ідею сприйме громадська думка. Така собі пробна куля.
— Ідею з «вільними і чесними виборами під час війни» нам підкинув президент ПАРЄ Тіні Кокс, нідерландський політик лівого спрямування, якого звинувачували у симпатіях до росії…
— Якщо зараз опитаємо пів сотні авторитетних європейських політиків, високопосадовців, що вони думають про українські вибори, серед них обов’язково знайдеться хтось, хто скаже про «сповідування демократичних цінностей», з огляду на які вибори проводити треба. Але це суто персональна думка таких політиків.
Не знаємо деталей заяви Кокса. Можливо, його позиція була висловлена для того, щоб попередити українців про тенденції авторитаризму. А вони, до речі, прослідковуються достатньо чітко. Згадаймо: у нас на 90% зруйновано незалежне телебачення, в основному працює в одному форматі новин. Європейці прямо говорять нам про те, що це небезпечно, що це слід виправляти. «За дужками» вони чудово розуміють, що це — тенденція до авторитарного режиму…
— Чи може все-таки більшість у ВР змінити закон про воєнний стан, виключивши з його тексту згадку про вибори?
— Може. Представниками більшості слід вважати чотири політичні сили у парламенті: партію «Слуга народу», депутатську групу «Довіра», яка постійно голосує з нею, групу «За майбутнє». І багато в чому — дві групи з колишнього «ОПЗЖ» — «Відновлення України» й «Платформа за життя і мир». Спільне зі «слугами» голосування колишніх представників «ОПЗЖ» диктується їхнім бажанням банального виживання. Їм важливо зберегтися політично, але ще більш важливо — зберегтися фізично. Думають над тим, щоб їх зараз не посадили. Бо за ними тягнеться великий шлейф різних антиукраїнських історій.
Відтак проблем зібрати 226 голосів для зміни закону у влади немає. Якщо тільки Офіс президента натякне згаданим депутатським групам, то отримає від них підтримку при голосуванні.
— Чи допускаєте ви, що президент спробує вмовити Раду дозволити вибори під час війни, посилаючись на те, що багато депутатів скомпрометували себе — і через це, мовляв, треба оздоровити законодавчий орган?
— Наведу вам один приклад роботи колишньої фракції «ОПЗЖ». Там недавно голосували за перенесення святкування 9 травня на 8 травня, що суперечило багаторічній політиці цієї партії. А ще кілька років тому бойко з медведчуком, рабіновичем каталися на військовій машині у радянських пілотках, брали участь в акціях «дєди ваєвалі» тощо. А потім депутати колишньої «ОПЗЖ» раптом проголосували за ратифікацію (колись неприйнятної для них) Стамбульської конвенції. Сьогодні вони готові голосувати за будь-що — тільки б утриматися на плаву! Тому проблем з голосами у президента не буде, навіть якщо він захоче провести абсурдне рішення.
Не бачу жодного законного сценарію, як можна провести легітимні вибори в умовах правового режиму воєнного стану, не відмінюючи його. Хочеться вірити, що Банкова не піде на реалізацію екзотичних, незаконних сценаріїв проведення виборів. Це було би погано. Такі вибори я бачу тільки після завершення війни.
— Що ще унеможливлює проведення виборів?
— Проблеми з голосуванням українців за кордоном. За найскромнішими оцінками, під час минулих парламентських виборів участь у них не змогли взяти понад три мільйони заробітчан. Українцеві, щоб поїхати з невеличкого німецького містечка до Кельна чи Берліна, з італійського села — до Рима, потрібно було подолати до 400 км, витратити чимало своїх євро, а потім багато годин простояти у черзі до виборчої дільниці. Були випадки, коли люди вистоювали по пів дня, але так і не могли проголосувати.
Механізм голосування українців за кордоном завжди був слабкою ланкою. А зараз буде ще слабшою, коли за межі України виїхали мільйони біженців. Проблему треба вирішувати, виробляючи законодавчі напрацювання. Ми у Комітеті виборців кажемо: не дискутуймо, шановні депутати й експерти, а працюймо! Але співпраці наразі не виходить.
Представники провладної партії кажуть, що може бути застосовано механізм «голосування у смартфоні». Це була передвиборна обіцянка президента. Але який у ній сенс? Експерти попереджають про серйозні ризики такого голосування, про ризик недовіри до опрацьованих у такий спосіб результатів волевиявлення.
Ось вам приклад. Один із найбільш успішних українських банків, який працює виключно у форматі Інтернету, за останній тиждень двічі зазнавав хакерських атак, були перебої в його роботі. Чи хтось у владі може нам дати гарантії, що електронна система голосування за кордоном не піддаватиметься таким же атакам російських хакерів? Чи може хтось гарантувати, що мільйони трудових мігрантів зможуть проголосувати?
Нам треба зараз виробляти безпечні способи голосування. Комітет виборців України виступає за голосування поштою. У законі треба передбачити, що таке голосування за кордоном може тривати кілька тижнів, а підрахунок голосів — ще триваліший період.
Ось цим зараз треба займатися, а не дискусіями про вибори під час воєнного стану, про «голосування у смартфоні». Якщо ми не зможемо провести ЗАКОННИХ демократичних виборів, то Україна отримає серйозний мінус на шляху до майбутнього членства в ЄС.
— Чи бачите ви вже ознаки передвиборчого піару?
— До честі політичних сил, не бачу, щоб вони працювали у форматі виборчої кампанії - беруть участь у волонтерстві, допомагають ЗСУ. Щоправда, є низка нерозумних політиків, які достатньо грубо піаряться на війні, носять військовий камуфляж, не маючи на це права… Також бачимо системну роботу «фабрики ботів», які інспірують політичні війни. Бачу ознаки того, що влада воює з потенційними конкурентами як на центральному, так і на місцевому рівнях. Це неприємна тенденція, яку помічають наші західні партнери.
— Чи збережеться у новій Раді партія «Слуга народу», яка погрузла у багатьох скандалах, — політичних, економічних, корупційних, етичних? Чи відбудеться так званий ребрендинг політичної сили президента?
— Упевнений, політична партія «Слуга народу» може зберегтися максимум як стрічка у журналі реєстрації Мін'юсту. Не більше. Очевидно, замість неї у виборах братиме участь нова політична сила. Або це буде змінена назва партії, або буде партія «з нуля». Переконаний, у тій новій політичній силі, яка позиціонуватиметься як команда президента, знайдеться місце не більше ніж для кількох десятків дієвих депутатів від фракції «СН», які «не замазані» різноманітними скандалами останніх років.
Тенденцією майбутніх виборів буде те, що у Раді буде чимало людей з військовим досвідом, лідерів волонтерського руху. Свого часу, після війни у В'єтнамі, у Конгресі США було близько 70% депутатів, що були ветеранами війни. Навіть на початку 2000-х років одним із ключових критеріїв авторитетності для американських політиків були бойові нагороди. Ця тенденція матиме значення під час багатьох наступних виборів в Україні. Це позитив, як на мене. У стінах наступного парламенту буде чітко дотримано критерії патріотичності й порядності.
— Яка політична доля чекає шуфричів, бойків та іже з ними?
— Згадайте повідомлення наших компетентних органів про масштабні фінансові маніпуляції, освоєння російських коштів з боку медведчука. СБУ висуває підозру в держзраді рабиновичу та іншим депутатам колишньої «ОПЗЖ». Тут не потрібно бути юристом, щоб розуміти: бойко, медведчук могли бути фігурантами цих схем. Рівень тінізації виборчих коштів, за даними КВУ, сягав 70%. Тож якщо йдеться про 3−5 млрд доларів, які медведчук міг отримати від москви на реалізацію проросійських виборчих проєктів, то ці долари, які постачали готівкою, залишили достатньо відчутний слід. Тому зараз ми мали би говорити про те, що і бойко, і шуфрич, і низка інших їхніх соратників мали би бути фігурантами кримінальних справ і не виходити із допитів у СБУ.
А поки що спостерігаю великі дива їхнього виживання: голосування разом із представниками влади, жодної критики на її адресу та багато інших речей. Відтак припускаю, що у шуфричів достатньо великий шанс тією чи іншою мірою залишитися у політиці. І навіть спробувати сформувати окремі майбутні «м'які» політичні партії. Там не ітиметься про дружбу з росією, але це можуть бути класичні антиєвропейські партії. Кажу це, спираючись на аналіз тенденцій, які мають місце у Східній Європі, у поствоєнних країнах, зокрема у Грузії. Навіть у Західній Європі. Для прикладу — правопопулістська проросійська партія «Альтернатива для Німеччини». Її рейтинг у ФРН уже понад 20%, а у кількох землях на території колишньої комуністичної НДР «Альтернатива» є найпопулярнішою політсилою… Гадаю, схожёі партії в Україні також з’являться.
Цей ризик важливо розуміти для того, щоб запобігти появі таких проєктів. Зараз нам треба ухвалювати законодавчі рішення про можливість забирати мандати у депутатів місцевих рад від проросійських політичних партій. На нашому півдні й сході частка таких депутатів становить близько 30−40%. Це багато. Треба шукати законодавчі можливості, щоб обмежити роботу в парламенті депутатів колишньої «ОПЗЖ». Ідеться не про позбавлення мандатів (це майже неможливо), а саме про обмеження впливу на ухвалення рішень, на роботу в комітетах, у сесійній залі. Треба розробляти механізми люстрації для тих, хто 2014 року, від початку війни з росією, балотувався від «ОПЗЖ» та інших проросійських політичних партій.
- Мітки:
Щодня по закону - під час війни ВР приймає рекордну кількість рішень
Комітет виборців України проаналізував показники законодавчої роботи Верховної Ради з початку повномасштабного вторгнення. За півтора роки війни народні депутати ухвалили рекордну для українських парламентів кількість законів.
За період із 24 лютого 2022 р. по 24 липня 2023 р. було ухвалено 480 законів (із них за перший рік війни - 386 законів). Ці цифри є рекордними не лише для ВР IX скликання, але й для парламентів попередніх скликань.
Впродовж останніх років народні депутати приймали таку кількість законів щорічно: 2019 рік - 173 закони, 2020 р. - 242 закони, 2021 р. - 272 закони. Щодо парламенту попереднього скликання, то у 2018 р. було прийнято 160 законів, 2017 р. – 185 законів, 2016 р. – 208 законів.
В цілому за 4 роки роботи попереднього скликання ВР було прийнято 906 законів, у той час як за чотири роки цього скликання - 1186 законів.
Окрім зростання кількості прийнятих рішень ВР, зросла кількість президентських та урядових законопроектів. З початку війни Президент ініціював 94 законопроекти, Кабінет міністрів - 215. При цьому знизилася кількість часу, необхідного для прийняття одного закону і зросла кількість народних депутатів, які голосують “за”.
“Початок воєнних дій не паралізував роботу Верховної Ради. Навпаки, вдалося наростити темпи прийняття рішень. Станом на сьогодні ВР щомісяця ухвалює близько 30 законів, більшість з яких стосуються сфери безпеки і оборони. Подібна продуктивність є рекордною для українського парламентаризму. При цьому зараз народні депутати працюють в пленарному режимі лише кілька днів на місяць, в той час як в попередні роки на пленарні засідання відводилося щонайменше 2 тижні кожного місяця”, - заявив голова КВУ Олексій Кошель.
- Мітки: