Найбільше ознаки зараження Омікроном схожі на легкий варіант Дельти, який буває у вакцинованих, зазначили фахівці.

Британські вчені проаналізували симптоми тисяч осіб, у яких виявили коронавірус у жовтні, коли в Лондоні домінував Дельта-варіант, і в грудні, коли його витіснив Омікрон-штам. Про це повідомляє сайт компанії ZOE.

Попередній аналіз не виявив чітких відмінностей у ранніх проявах Дельти й Омікрону. В обох випадках у перші дні "три класичних симптоми" COVID-19 – жар, кашель і втрату нюху чи смаку – спостерігали не більше половини інфікованих.

Фахівці виділили п'ять основних симптомів, про які повідомляє більшість хворих на новий штам: - - головний біль;

- нежить;

- чхання;

- біль у горлі;

- втома.

Дехто також повідомляв про:

- кашль;

- втрату апетиту;

- мозковий туман.

«Найбільше симптоми Омікрону схожі на легкий варіант Дельти, який ми спостерігаємо у вакцинованих осіб» – зазначив керівник проекту ZOE COVID Study професор Тім Спектор.

Він вважає, що краще пройти тестування за найменшої підозри на коронавірус. Без цього відрізнити симптоми нового штаму від застуди не зможе навіть досвідчений лікар.

Водночас Центри з контролю та профілактики захворювань США виділили дещо інший перелік основних симптомів Омікрону: кашель, втома, закладеність носа і нежить.

Раніше глава Південноафриканської медичної асоціації Анжеліка Кутзі розповіла, що у перших пацієнтів з Омікроном у ПАР симптоми були "надзвичайно легкими" й обмежувалися головним чином першінням у горлі.

За останній рік в українських ЗМІ з'явилася низка статей про лідерів антивакцинаторського руху в Україні, про те, яка в них аудиторія і які меседжі поширюють. Однак єдиної зведеної картини немає, тож ми вирішили заповнити цю прогалину й зібрали інформацію про всіх більш-менш медійних українських антивакцинаторів та ковід-дисидентів.

Спроби категоризації та характерні особливості учасників руху

Поділити представників антиковідного руху на чіткі категорії не завжди просто, адже зараз усі більш-менш активні його учасники практично миттєво стають блогерами з великою аудиторією, а середовища дуже тісно переплетені між собою.

Характерно, що значна кількість українських активістів антиковідного руху займалася політикою до пандемії (майже завжди без особливих успіхів) або ж почала нею займатися після березня 2020 року. Хоча голосів на виборах особливо не додалося, однак тепер антиковідна діяльність допомагає їм збирати досить серйозні суми як пожертви.

Історія політичних невдач активістів антиковідного руху:

• Остап Стахів – лідер партії "Ідея нації", 2020 року балотувався на посаду міського голови Львова, а 2019-го йшов у народні депутати як самовисуванець;
• Сергій Мікітен – у 2020-му балотувався до Київради від "Нашого краю" Сергія Шахова. Крім того, у грудні 2019-го без успіху брав участь у конкурсі на посаду голови Держслужби з етнополітики та свободи совісті;
• Віктор Вікарчук – 2020 року балотувався до Хмельницької облради від ОПЗЖ, а у 2010-му – до Хмельницької міськради від "Команди Віктора Балоги";
• Антон Гура – у 2015 році йшов до Київради від партії "Укроп";
• Вікторія Шилова – в березні 2021-го балотувалася в народні депутати від проросійської партії "Держава". Це була вже 11-та її спроба потрапити до влади: з 2006 року вона змінила низку політичних партій (серед них Блок Павла Лазаренка, Партія регіонів, Радикальна партія Ляшка, "Наш край");
• Дмитро Гнап – 2019-го балотувався в президенти України.

Варто зауважити також, що не всіх людей, про яких ітиметься нижче, можна однозначно назвати активістами антивакцинаторського руху: деякі виступають не так проти щеплень, як проти саме примусових щеплень, або ж виступають за "права і свободи громадян". Однак аргументи, якими вони керуються, часто дуже подібні саме до "антивакцинаторських".

Не всі представники руху є конспірологами, хоча таких більшість.

З ЧОГО ВСЕ ПОЧИНАЛОСЬ

На думку медіаекспертки та засновниці волонтерської ініціативи з інфогігієни "Як не стати овочем" Оксани Мороз, розвиток антивакцинаторського руху в Україні можна умовно поділити на два етапи: до літа 2020 року і після.

Перший етап характеризувався лише поодинокими публікаціями блогерів, які відверто хайпували на гарячій темі. Водночас ситуацію допомагали розхитувати як внутрішні сили, так і північний сусід. Згадаймо, як маловідомий тоді блогер Антон Гура в прямому ефірі телеканалу "1+1" поширював дезінформацію та паніку про літак з Мілана.

Уже влітку 2020 року, коли звичайні люди потроху оговтувалися від першого локдауну, в Україні почав формуватися повноцінний антиковідний рух, завданням якого стало генерування фейків і поширення їх на масову аудиторію.

До лав руху долучаються пасіонарії з поглядами, що не вписуються в наукову картину світу (езотерики, конспірологи, прихильники народної медицини), а також блогери та юристи. Тематика їхніх виступів часто виходить за межі ковіду та вакцин і охоплює такі явища, як "тарифний геноцид", продаж сільськогосподарської землі чи порушення прав людини, тобто теми, що хвилюють дуже широку аудиторію. І якщо вони раніше не мали спільних точок дотику, то тепер їх об'єднав ковід.

Активісти почали влаштовувати провокації й демонстративно ігнорували маски (які вони одразу стали називати "намордниками") у приміщеннях або намагались увірватися (звичайно, теж без масок) до інфекційних відділень, щоб показати, що ті нібито порожні й пандемії не існує.

Ближче до кінця 2020 року рух почав змінювати акценти: риторику "ковід – це звичайний грип" та боротьбу з масками стали витісняти мітинги проти вакцинації, а згодом і нібито боротьба за права і свободи людей.

Уже у 2021 році, коли нарешті з'явилися перші вакцини, антивакцинаторська тема виходить на перший план.

Комітет виборців України продовжує відстежувати ситуацію з тиском влади на місцеве самоврядування.

Експерти КВУ проаналізували аномальне зростання уваги правоохоронців до діяльності чернігівської міської влади. За часів каденції чернігівського міського голови Владислава Атрошенка, впродовж 2016–2021 рр., правоохоронними органами загалом було проведено у Чернігові 11 обшуків. Водночас, з 22 жовтня цього року в місті вже проведено 56 обшуків. Тобто, за два останні місяці проведено обшуків у 5 разів більше, ніж за попередні 6 років.

Експерти КВУ пов’язують сплеск уваги правоохоронців до Чернігова з призначенням наприкінці жовтня 2021 року проміжних виборів до Верховної Ради України у 206 окрузі з центром у м. Чернігів. Вибори заплановано на 27 березня 2022 року.

У КВУ вбачають в таких діях правоохоронних органів ознаки прямого політичного тиску на місцеве самоврядування та на чернігівського міського голову Владислава Атрошенка. Такі дії можуть відбуватися з метою створення негативного іміджу окремих кандидатів та політичних сил та використання адміністративного ресурсу в інтересах провладних кандидатів.

Упродовж останніх виборчих кампаній КВУ вже фіксував зростання випадків застосування адміністративного ресурсу на користь провладних кандидатів, зокрема, на проміжних виборах у 87 окрузі в Івано-Франківській області та 184 окрузі в Херсонській області.

У жовтні 2021 року Комітет виборців України оприлюднив результати дослідження, під час якого було проаналізовано понад 13 тис. судових проваджень, відкритих з січня 2020 року, в яких фігурують різні органи місцевої влади в Україні: мери міст, місцеві ради, облдержадміністрації та інші. Тоді було виявлено закономірність, що увага правоохоронних органів переважно стосується органів місцевого самоврядування (80% судових рішень), а не Служби автодоріг та облдержадміністрацій, хоч саме в цих органах зосереджено 80% коштів. Така диспропорція може свідчити про вибіркове правосуддя та вибіркову увагу до місцевого самоврядування. У КВУ застерігають владу від застосування адміністративного ресурсу та політичного тиску на виборах у 206 окрузі.

Європейський центр з профілактики та контролю захворюваності прогнозує, що «Омікрон» стане панівним варіантом у ЄС у січні-лютому 2022 року.

Зараз у світі ведуться дослідження варіанта «Омікрон» та його впливу на ефективність вакцин

В Україні вже зареєстрували перший випадок зараження штамом коронавірусу SARS-CoV-2 B.1.1.529 «Омікрон». На нього захворів 41-річний чоловік, який повернувся з ОАЕ. Чоловік переніс захворювання легко.

У звіті команди з реагування на COVID-19 Імперського коледжу Лондона, опублікованого 16 грудня, оцінюють, що ризик повторного зараження варіантом «Омікрон» у 5 разів вищий, ніж для штаму «Дельта». Згідно з цим документом, за оцінками експертів, ефективність бустерної вакцини після двох доз становить від 55% до 80% проти симптоматичного захворювання, викликаного штамом «Омікрон».

Схожі дані дає і препринт нерецензованого британського дослідження. Ефективність двох доз вакцини проти варіанту «Омікрон» швидко знижується. Вже через 15 тижнів після другої дози ефективність вакцини Comirnaty/Pfizer проти симптоматичного захворювання, викликаного штамом «Омікрон», оцінюють у 34-37%. Після бустерної дози вакциною Pfizer, вона збільшилася до 71,4% для тих, хто попередньо отримав 2 дози AstraZeneca, та до 75,5% для тих, хто вже отримав 2 дози Pfizer.

Попередні результати досліджень також дають підстави вважати, що вакцинація і надалі забезпечуватиме захист від госпіталізації та смерті, а вакцини відіграватимуть вирішальну роль у боротьбі з пандемією COVID-19.

Американські вчені інституту досліджень, який входить до складу Армії США, розробили та успішно провели перший етап випробування на людях вакцини, здатної ефективно протистояти різним штамам COVID-19, а також іншим різновидам SARS.

Про це йдеться в повідомленні американського спеціалізованого видання Defense One, передає Укрінформ.

«Через кілька тижнів вчені з Інституту досліджень імені Волтера Ріда Армії США планують анонсувати розробку вакцини, ефективної проти COVID-19 та всіх його варіантів, у тому числі Омікрону, а також попередніх вірусів SARS, які спричинили смерть мільйонів людей по всьому світу»,- зазначається в повідомленні.

Робота над новою вакциною триває майже два роки – з моменту, коли армійська лабораторія отримала перший зразок ДНК вірусу COVID-19 на початку 2020 року. Відтоді відділ інфекційних захворювань інституту Волтера Ріда зосередився на створенні вакцини, яка могла би бути ефективною проти всіх потенційних варіантів COVID-19.

Вакцина має назву Spike Ferritin Nanoparticle або SpFN. На початку цього року був завершений етап випробування цього препарату на тваринах з позитивними результатами. Перша фаза випробувань на людях, під час яких вакцина тестувалася проти Омікрону та інших штамів, успішно завершилася цього місяця. Попереду ще друга й третя фаза випробувань на добровольцях.

На відміну від існуючих вакцин, у SpFN використовується білок, схожий за формою на футбольний м’яч з 24 гранями, що дозволяє утримати шипи кількох штамів коронавірусу на різних гранях білка.

Центри та пункти вакцинації населення від COVID-19 не працюватимуть в Україні 1 і 2 січня 2022 року. Раніше в Офісі президента обіцяли не закривати їх на свята.

Про це повідомила заступниця міністра охорони здоров'я Марія Карчевич під час брифінгу 22 грудня.

Вона пояснила, що в перші дні після святкування Нового року МОЗ дає можливість відпочити медичним працівникам.

Карчевич наголосила, що в решту днів пункти вакцинації працюватимуть за звичайним розкладом.

У МОЗ зазначили, що станом на 22 грудня в Україні створили понад 1,4 тисячі мобільних бригад, понад 3,3 тисячі пунктів щеплення та більш ніж 500 центрів вакцинації.

Дізнатися графік роботи та записатися на щеплення можна на сайті або через контакт-центр МОЗ за номером 0 800 60 20 19.

Нагадаємо, раніше в Офісі президента обіцяли не закривати центри вакцинації на свята.