Результати пошуку:
З 6 січня в Україні бустерну дозу проти Covid-19 дозволили усім охочим.
Третє щеплення можна робити через шість місяців після другого.
Для бустерної дози перевагу надаватимуть м-РНК-вакцинам - Moderna або Comirnaty/Pfizer.
Навіщо потрібен бустер?
З часом виявилося, що захист від первинної серії мРНК-вакцин COVID-19 зменшується, але, разом з тим, дослідження виявили, що препарати на основі мРНК збільшують свою ефективність у якості бустерів.
Бустерна доза:
⁃ може підвищити імунну відповідь
⁃ очікується, що бустер забезпечать посилений захист від інфекції та важких захворювань
⁃ може допомогти зменшити поширення інфекції
Що говорять дослідження?
Різні дослідження доводять, що препарати на основі мРНК показують найвищу ефективність у якості бустерів. Зокрема, виробники Comirnaty-Pfizer та її партнер BioNTech заявляють, що третя доза їх вакцини в 25 разів збільшує рівень антитіл, а також зміцнює захист від нового штамму "Омікрон". Ефективність трьох доз вакцини проти інфікування "Омікроном" становить приблизно 70%, а після двох щеплень цей показник лише 20%–40%.
Зі свого боку, компанія Moderna тестувала дві форми дозування свого бустера. Так, перша форма - половина тієї дози, яку вводять для першого курсу - 0,25 мл (вона містить 50 мкг модифікованої мРНК). Друга форма - це повна дозування об'ємом 50 мл з 100 мкг мРНК.
Таким чином результати показали, що перша форма дозування підвищує рівень нейтралізуючих антитіл проти "Омікрона" приблизно в 37 разів, порівняно з показником до введення бустера. А введення повної дози, за даними виробника, викликає 83-кратне збільшення антитіл.
Зараз Moderna зареєструвала бустерну дозу об'ємом 0,25 мл. Тобто, для ревакцинації в світі використовують половину дози. Однак, як обидва дозування безпечні та добре переносяться.
Схема щеплень бустером в Україні:
⁃ якщо перші дві дози Moderna або Pfizer, то бустер - Moderna або Pfizer,
⁃ якщо перші дві дози AstraZeneca (Covishield, SKBio), то бустер - Moderna або Pfizer,
⁃ якщо перші дві дози CoronaVac, то бустер - Pfizer,
⁃ перші дві дози за змішаною схемою, тоді бустер - Moderna або Pfizer.
Анонс. Брифінг КВУ: "Запровадження електронного голосування в Україні: головні ризики”.
У понеділок, 17 січня, о 12:00 в Українському кризовому медіа-центрі відбудеться брифінг Комітету виборців України: "Запровадження електронного голосування в Україні: головні ризики”.
- Мітки:
Омікрон: чому бустер працює, а дві дози вакцини - не дуже
Сильно мутований штам Омікрон призвів до серйозного зниження здатності вакцини захищати нас від зараження коронавірусом.
Дві дози деяких вакцин майже не дають захисту від зараження Омікроном, хоча і мали б значно знизити ризики того, що людина тяжко захворіє і потрапить у лікарню.
Усі ці вакцини були розроблені проти першого штаму вірусу, що з'явився два роки тому.
Тож чи може "бустерна" доза цих же вакцин змінити ситуацію, чи Омікрон вже перехитрив захист, який вони можуть дати?
На щастя для нас, у той час, як вміст шприца може бути ідентичним, для імунної системи бустер - це не просто додавання чогось такого самого.
Захист, який ви отримуєте після третьої дози, є ширшим і таким, що запам'ятовується більше, ніж усе те, що ви мали досі, пояснює Джеймс Галлахер, кореспондент BBC з питань здоров'я та науки.
У Верховній Раді найдовші "зимові канікули" за останні 10 років
Цьогоріч кількість часу, впродовж якого Верховна Рада перебуває в режимі без пленарних засідань, є рекордним за останні 10 років.
Останнє пленарне засідання ВР було проведено 17 грудня 2021 р. Наступне засідання парламенту відбудеться 25 січня 2022 р., що складає 38 днів без засідань Ради.
Для порівняння: тривалість часу без пленарних засідань в зимовий період у ВР VIII скликання була нижчою. У період 1-ої сесії (2014-2015 рр.) ВР VIII скликання народні депутати не мали пленарних засідань із 29 грудня по 12 січня, 3-ої сесії - з 26 грудня по 25 січня, 5-ої сесії - з 24 грудня по 16 січня, 7-ої сесії - з 23 грудня по 15 січня, 9-ої сесії - з 22 грудня по 14 січня.
Депутати ВР VII скликання теж відпочивали менше. За час 1-ої сесії (2012-2013 рр.) не було засідань з 26 грудня по 10 січня, 3-ої сесії - з 21 грудня по 14 січня.
“Вперше за останні 10 років народні депутати відпочивають впродовж такого тривалого часу. При цьому у Верховній Раді вистачає боргів, які не були закриті в минулому році. Наприклад, народні депутати, попри обіцянки, не встигли погасити борги перед шахтарями, прийнявши відповідний законопроект під кінець року лише в першому читанні”, - зазначив голова КВУ Олексій Кошель.
“Традиційно календарний план роботи Верховної Ради завжди ухвалюється із урахуванням потреб відпусток народних депутатів. Однак цьогоріч тривалість відпочинку є рекордно високою. Також показово, що на початку роботи депутати ВР IX скликання відпочивали менше часу, ніж зараз”, - додав О. Кошель.
Варто відзначити, що попередньо кількість часу без пленарних засідань мала бути нижчою. Так, відповідно до першої редакції Календарного плану, прийнятої в липні, тиждень із 11 по 14 січня планувалося відвести саме для роботи на пленарних засіданнях. Однак у грудні народні депутати внесли зміни до Постанови, призначивши на цей час замість пленарних засідань тиждень роботи із виборцями (у пояснювальній записці обґрунтуванням такого кроку було названо “необхідність проведення роботи з виборцями в січні 2022 року”).
- Мітки:
Підсумки року: де-факто в монобільшості лише 217 депутатів
Голосами монобільшості за рік було прийнято лише 19% законів.
Комітет виборців проаналізував показники голосувань народних депутатів фракції «Слуга Народу» у 2021 році.
За даними КВУ станом на сьогодні до складу монобільшості де-факто входить 217 депутатів, які систематично підтримують рішення Верховної Ради. При цьому офіційно у фракції 242 народні депутати. Внаслідок такої ситуації монобільшість фактично не має можливості самостійно ухвалювати рішення.
Упродовж 2021 року депутати «Слуги Народу» прийняли власними силами, коли проголосувало 226 і більше депутатів фракції, лише 19% законів. При голосуванні за решту законів «Слуга Народу» забезпечила менше голосів, ніж було необхідно для ухвалення рішення. До прикладу, із 136 законів, ухвалених в період останніх півроку, «Слуга Народу» самостійно забезпечила 226 голосів лише за 32 закони.
При цьому варто врахувати, що абсолютна більшість законів були ініційовані самими членами провладної команди: Президентом, урядом, народними депутатами «Слуги Народу».
Також КВУ відзначає, що, починаючи з вересня, суттєво зросла залежність монобільшості від підтримки депутатських груп «Довіра» та «За майбутнє». При цьому підтримка рішень Верховної Ради з боку решти депутатських фракцій, навпаки, зменшилася. За даними КВУ прийняті закони, як правило, підтримували 15 із 20 депутатів групи «Довіра».
«Партійні скандали та непопулярні рішення посилили розкол всередині «Слуги Народу». Упродовж року з фракції було виключено низку народних депутатів. Однак й від депутатів, які досі є членами фракції, керівництво фракції часто не може отримати необхідної підтримки для прийняття рішень. В результаті посилилася залежність монобільшості від голосування депутатських груп. Упродовж останніх півроку важко знайти голосування, де б «Слуга Народу» самостійно прийняла рішення без підтримки депутатів цих політичних сил», - зазначив голова КВУ О. Кошель.
Всього в 2021 році законами стали 254 документи.
- Мітки: